Постанова
Іменем України
04 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 316/134/16-к
провадження № 51-3366км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Лагнюка М. М., Марчук Н. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кононської І. Є.,
прокурора Рибачук Г. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТОВ) "Страхове товариство "Домінанта" - ОСОБА_1 на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року та вирок Апеляційного суду Запорізької області від 10 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015080160001375 щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Верхній Рогачик Херсонської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8 500 грн в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами.
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, ухвалено стягнути солідарно із засудженого ОСОБА_2 та ТОВ "Страхове товариство "Домінанта" на користь ОСОБА_3 шкоду, завдану злочином, у розмірі 141 496,02 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 10 жовтня 2016 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасовано, призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки із позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з встановленням іспитового строку терміном 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_2 приблизно о 13 год. 15 хв. 12 жовтня 2015 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Енергодарське шосе у напрямку вул. Курчатова у м. Енергодар Запорізької області, змінив напрямок свого руху ліворуч та виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному йому напрямку.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я більш ніж на 21 день.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ТОВ "Страхове товариство "Домінанта" - ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Зазначає, що суд при вирішенні цивільного позову потерпілого не застосував правові норми, що регулюють такі правовідносини, не врахував положення Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) та Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) . Крім того, указує, що апеляційний суд усупереч вимогам закону не направив цивільному відповідачу та його представнику копію апеляційної скарги та повідомлення про дату розгляду кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Рибачук Г. А. заперечила проти задоволення поданої касаційної скарги, просила залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі представника цивільного відповідача не оскаржуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 370 КПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Цих вимог закону при розгляді даного кримінального провадження судом першої інстанції дотримано не було.
Як убачається з копій судових рішень та матеріалів кримінального провадження, приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3, суд зазначив, що цивільний позов ґрунтується на вимогах закону, зокрема, статей 22, 1666 ЦК України. Однак судом у рішенні не наведено переконливих доводів на обґрунтування такого рішення та не мотивовано своїх висновків.
Зокрема, судом першої інстанції не було досліджено відносини, що виникли між сторонами, не було застосовано спеціальні норми Закону, що регулюють ці відносини, а саме, залишено поза увагою місцевого суду положення ст. 541 ЦК України, вимоги Закону України № 1961-IV від 01 липня 2004 року "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .
Крім того, заслуговують на увагу і доводи представника цивільного відповідача про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази направлення копії вироку щодо ОСОБА_2 йому та ТОВ "Страхове товариство "Домінанта", а оскільки в судовому засіданні вони присутні не були, то не мали змоги оскаржувати це судове рішення в апеляційному порядку.
За таких обставин вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою прокурора на зазначені порушення уваги не звернув.
З огляду на викладене вирок суду першої інстанції та вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в цій частині у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "Страхове товариство "Домінанта" - ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року та вирок Апеляційного суду Запорізької області від 10 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову скасувати та призначити новий розгляд провадження в цій частині у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті судові рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
В. К. Маринич М.М. Лагнюк Н.О. Марчук