490/10917/15-к Про повторне, умисне, з корисливих мотивів, заволодіння чужим мобільним телефоном зловживаючи довірою потерпілого, а також таємне викрадення чужого майна - 14.06.2018 Прийняття

Постанова

Іменем України

14 червня 2018 року

м. Київ

справа № 490/10917/15-к

Провадження № 51-3249 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С.І.,

суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,

при секретарі Остафійчук К.В.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

у режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12015150020002554 та № 12015150020002997 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Нова Одеса Миколаївської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2016 року іспитовий строк скасовано, ОСОБА_1 направлено до виправної установи для відбування призначеного покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за:

- ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі;

- ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 остаточне призначено покарання 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання у виді обмеження волі за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2015 року, остаточно призначено покарання 1 рік 7 місяців обмеження волі.

Строк відбування ОСОБА_1 призначеного покарання відраховувати з 5 липня 2017 року.

Вирішено питання про цивільні позови у кримінальному провадженні.

Апеляційним судом Миколаївської області цей вирок скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено свій вирок від 25 жовтня 2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за:

- ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2015 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання 1 рік 2 місяці обмеження волі.

- ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2015 року та визначено остаточне покарання 2 роки 3 місяці обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з 25 жовтня 2017 року.

Зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання відбутий строк з 5 липня по 25 жовтня 2017 року.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 11 травня 2015 року, приблизно о 5 годині, знаходячись на пр. Героїв України в м. Миколаєві, повторно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_2, попросив мобільний телефон "LG"D 285, для здійснення дзвінка, а отримавши його, залишив місце пригоди, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в сумі 1700 грн.

29 травня 2015 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, знаходячись по вул. Степовій, 18/1 в м. Миколаїв, таємно повторно викрав планшет "SamsungGT - P6200 ZWA", вартістю 2700 грн. та мобільний телефон "LenovoP-780" вартістю 1200 грн., що належали ОСОБА_3

28 грудня 2016 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, таємно повторно викрав мобільний телефон "HuaweiY6IIGold" вартістю 3749 грн. 17 коп., в якому знаходилися: сім-картка оператора мобільного зв'язку "МТС" вартістю 50 грн. з грошовими коштами на рахунку у сумі 100 грн., сім-картка оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 30 грн. та карта пам'яті на 8 GBвартістю 180 грн., що належали ОСОБА_4

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що апеляційним судом порушені вимоги ст. 370, ч. 3 ст. 374, ч. 2 ст. 420 КПК України. Зазначає, що апеляційний суд не надав відповідей на доводи прокурора про м'якість призначеного покарання у виді обмеження волі. Зазначає, що з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів та даних про особу винного, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, знову вчинив умисні корисливі злочини, призначене покарання у виді обмеження слід вважати м'яким. Стверджує, про те, що апеляційний суд, призначаючи покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, не зарахував у строк покарання відбутий частково ОСОБА_1 за попереднім вироком.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 вирок апеляційного суду вважає законним та обґрунтованим, і заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду:

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та кваліфікація дій винного у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку та постановляючи вирок щодо ОСОБА_1 ці вимоги закону врахував не в повній мірі.

Скасовуючи вирок в частині призначеного покарання, суд апеляційної інстанції погодився із видом призначеного ОСОБА_1 покарання, але зазначив, що строк, який призначено, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого.

Разом з тим, слід зазначити, що апеляційний суд за ч. 2 ст. 190 КК України призначив такий же розмір покарання, як і суд першої інстанції.

Також, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, апеляційний суд не в повній мірі врахував дані про особу винного, який не працює, раніше неодноразово судимий, у тому числі і за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності.

Крім того, одним з попередніх вироків обвинувачений звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак належних висновків для себе не зробив та знову неодноразово вчинив ряд злочинів.

З урахуванням усіх обставин справи, даних про особу винного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора, що призначене апеляційним судом покарання хоч і не виходить за межі, встановлені ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, але за своїм видом та розміром є явно несправедливими через м'якість.

Слушними є і доводи прокурора про те, що суд апеляційної інстанції, призначаючи покарання за ч. 4 ст. 70 КК України, не зарахував частково відбуте ОСОБА_1 покарання з 1 лютого 2017 року до 25 жовтня 2017 року за попереднім вироком.

З огляду на наведене вирок апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С.І.Кравченко Н.В.Білик О.П.Ємець