Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Київської області на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 вересня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого,

за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 1 216 гривень за проведення балістичної експертизи.

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

Вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними й засуджені за вчинення за попередньою змовою між собою та двома невстановленими особами нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, за таких обставин.

ОСОБА_5, маючи геодезичну освіту та достовірно знаючи про вартість геодезичного приладу – тахеометра, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_6 вчинити розбійний напад на працівників підібраного підприємства, яке займається геодезичними роботами, та заволодіти електронним тахеометром, на що останній погодився. Вони розробили план нападу, придбали стартовий пакет оператора "Лайф" для дзвінків співучасникам та потерпілим, підшукали двох співучасників нападу – невстановлених осіб, викрали з автомобіля ГАЗ 53А передній державний реєстраційний знак та встановили його на автомобіль "Ніссан Алмера", який належить ОСОБА_7 та яким користувався

ОСОБА_5, підшукали місце вчинення нападу в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, приготували револьвер марки "SCHMEISSER" та за телефоном замовили в Київського державного підприємства "Київгеоінформатика" виконання геодезичних робіт.

Здійснивши приготування, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом із невстановленими особами 28 червня 2009 року о 8 годині зустріли працівників КДП "Київгеоінформатика" ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вказали їм дорогу до обраного ними місця, де під погрозою застосування револьвера марки "SCHMEISSER", який потерпілі сприймали як бойовий, заволоділи геодезичним приладом електронним тахеометром вартістю

51 133 гривні та мобільними телефонами ОСОБА_8 – вартістю 3 000 гривень і ОСОБА_9 – вартістю 3 810 гривень.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що при призначенні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України суд не врахував конкретні обставини та ступінь тяжкості вчиненого злочину. Посилається також на те, що суд неправильно стягнув судові витрати із засуджених у солідарному порядку.

Засудженим ОСОБА_5 подані заперечення на касаційне подання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, пояснення ОСОБА_5 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, що по суті в касаційному поданні не оспорюється.

При призначенні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, обставини нападу, роль кожного із засуджених у настанні єдиного злочинного результату. Також суд прийняв до уваги низку обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, такі як щире каяття, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування шкоди потерпілим. За відсутності обставин, що обтяжують покарання та, зважаючи на особи винних, які позитивно характеризуються за місцем проживання, мають вищу освіту, рішення суду про застосування ст. 69 КК України є обґрунтованим.

Ураховуючи обставини, що пом’якшують покарання, відомості про особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, районний суд дійшов правильного висновку, що за даних фактичних обставин справи мети виправлення та попередження нових злочинів можна досягти без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за поведінкою засуджених під час іспитового строку.

За таких обставин доводи касаційного подання про призначення явно несправедливого покарання внаслідок м'якості безпідставні.

Поряд із цим колегія суддів вважає, що суд істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону при вирішенні питання про відшкодування судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених. У тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягненні судові витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Проте суд, на порушення вказаних вимог закону, стягнув із засуджених судові витрати в солідарному, а не в дольовому порядку.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що обраний судом спосіб відшкодування судових витрат підлягає зміні із солідарного на дольовий, відповідно до якого засуджені мають спалити кожний по 608 гривень.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати по 608 гривень з кожного.