Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 9 червня 2009 року,

яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Хохлово Саженського району Курської області Російської Федерації, мешканця м. Полтави,

такого, що судимості не має,

за ч. 4 ст. 321 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки із покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він у період часу з кінця 2007 року по квітень 2009 року на центральному ринку по вул. Новий Базар у м. Полтаві у невстановленої слідством особи придбав сильнодіючий лікарський засіб "Димедрол" у особливо великих розмірах, який з метою збуту незаконно зберігав за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_1, та у подальшому збував різним особам за вказаною адресою.

7 квітня 2009 року засуджений повторно незаконно збув ОСОБА_1 за 30 гривень 10 пігулок сильнодіючого лікарського засобу "Димедрол", маса якого складала 0,5 г.

Того ж дня, приблизно о 19 годині в ході обшуку помешкання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено 1053 пігулок сильнодіючого лікарського засобу "Димедрол", маса якого складала 52, 62 г., і який він незаконно зберігав у особливо великих розмірах з метою збуту.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Указує на необґрунтоване застосування судом ст. 75 КК України. Звертає увагу на те, що при призначенні покарання суд не врахував тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, зокрема, період часу, протягом якого засуджений займався злочинною діяльністю.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора про необґрунтоване застосування ст. 75 КК України та м’якість призначеного покарання є слушними.

Згідно із зазначеним законом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути прийнято, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Мотивуючи звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, суд указав, що враховує характер вчиненого злочину, обставини, які пом’якшують покарання, дані про особу винного, а також мотиви вчинення злочину.

Однак, у порушення наведених вище вимог закону суд не обґрунтував у вироку висновок про можливість виправлення засудженого без реального відбування ним покарання.

Суд фактично не врахував тяжкість інкримінованого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, обставин його вчинення та період часу, протягом якого його було вчинено.

Крім того, суд у порушення вимог, передбачених статтями 323, 334 КПК України, викладаючи у мотивувальній частині вироку визнаний доведеним обсяг обвинувачення, допустив нечітке та неконкретне його формулювання.

Зокрема, зазначивши про придбання ОСОБА_5 сильнодіючих лікарських засобів у особливо великих розмірах, суд вказав про придбання пігулок сильнодіючого лікарського засобу "Димедрол" лише у кількості 10 штук.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_5 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням є явно несправедливим внаслідок м’якості.

У зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати вказані у даній ухвалі колегії суддів недоліки, усунути їх та прийняти законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 9 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.