Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 25 лютого 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2009 року про відмову у задоволенні його клопотання про продовження строку на касаційне оскарження.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2007 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2008 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 серпня 2009 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні його клопотання про продовження строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на істотне порушення судом кримінально-процесуального закону. Указує, що завірені належним чином копії судових рішень він отримав лише 8 квітня 2009 року, у зв’язку з чим із поважних підстав пропустив шестимісячний строк на подачу касаційної скарги. Просить скасувати постанову та поновити йому строк на касаційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити.

З матеріалів справи убачається, що копію вироку суду першої інстанції ОСОБА_4 отримав 31 жовтня 2007 року (т. 2 а.с. 232).

З наявних у Верховному Суді України матеріалів убачається, що ОСОБА_4 починаючи з травня 2008 року неодноразово звертався до касаційного суду з касаційними скаргами на постановлені щодо нього судові рішення, й жодного разу не долучив до неї завірені належним чином копії цих рішень. Постановою судді Верховного Суду України від 25 червня 2008 року йому було відмовлено у витребуванні справи та роз’яснено, що завірені належним чином копії можна отримати в суді першої інстанції, а також про необхідність подачі касаційної скарги в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України. Останню касаційну скаргу ОСОБА_4 було направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо продовженні строку на касаційне оскарження.

Згідно постанови, ОСОБА_4 відмовлено у продовженні строку на касаційне оскарження постановлених щодо нього судових рішень, оскільки копія касаційної скарги, що надійшла з Верховного Суду України для вирішення питання щодо продовженні строку на касаційне оскарження, датована 23 червня 2009 року, тобто подана зі значним пропуском цього строку. Поважних причин для пропуску строку ОСОБА_4 не зазначено.

Крім того, мотивованою постановою судді Верховного Суду України від 17 липня 2008 року захиснику ОСОБА_4 ОСОБА_5 відмовлено у витребуванні кримінальної справи за аналогічними доводами, які зазначав у своїх касаційних скаргах засуджений ОСОБА_4 Також обставини справи перевірено суддею Верховного Суду України при розгляді касаційної скарги засудженого у цій же справі ОСОБА_1.

Даних, які б свідчили, що судом при розгляді клопотання ОСОБА_4 про продовження строку на касаційне оскарження неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 відмовити.