Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.

Вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 березня 2007 року за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,

засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 остаточно призначено п’ять років два місяці позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23 червня 2009 року вирок змінено, ОСОБА_5 зараховано строк перебування під вартою з 24 квітня по 3 травня 2007 року.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп’яніння 16 квітня 2007 року приблизно о 12 год., перебуваючи у барі "Греція" у м. Христинівка Черкаської області, відкрито викрав комп’ютерну колонку марки "High Fidelity" вартістю 96 грн., спричинивши власниці бару ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

За змістом касаційної скарги захисник посилається на те, що вирок щодо ОСОБА_5 обґрунтовано недопустимими доказами. Вказує на недотримання вимог ст. 94 КПК України, а також на порушення права ОСОБА_5 на захист апеляційним судом, який провів апеляційний розгляд справи без участі засудженого та захисника. З огляду на це просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтуються на належним чином оцінених та перевірених у судовому засіданні доказах.

Вирок обґрунтовано, зокрема, показаннями на досудовому слідстві свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були очевидцями викрадення ОСОБА_5 у барі "Греція" комп’ютерної колонки.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила свої показання, протокол допиту свідка ОСОБА_8 оголошено у судовому засіданні.

Підстав сумніватися у достовірності таких показань свідків судом не встановлено. Окрім того, вони узгоджуються із сукупністю інших доказів у справі.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_6 показала, що, прийшовши до бару "Греція", власницею якого вона є, офіціант ОСОБА_7 повідомила їй про те, що приходив ОСОБА_5 та викрав комп’ютерну колонку.

З показань свідка ОСОБА_9 убачається, що він підвозив на таксі ОСОБА_5, який розрахувався з ним за проїзд комп’ютерною колонкою.

Факт передачі вказаної колонки таксисту ОСОБА_9 ОСОБА_5 визнавав як на досудовому слідстві під час очної ставки із вказаним свідком, так і в суді.

Наведеним, а також даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_7 спростовуються показання ОСОБА_5 про те, що комп’ютерну колонку з полиці над холодильником він не знімав, а коли вона впала, забрав для ремонту.

Так, в ході проведення вказаної слідчої дії встановлено, що полиця, на якій знаходилася комп’ютерна колонка, не зламана, шарпання дверей холодильника не могло порушити її цілісність, зняття колонки з полички можливе лише у разі ставання на стілець.

Також суд обґрунтовано послався на дані пояснень ОСОБА_5 на досудовому слідстві та протоколу відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_5 показав про обставини заволодіння ним майном у барі "Греція".

Твердження у касаційній скарзі про те, що дані протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 є недопустимим доказом, так як отримані під час проведення процесуальних дій без участі захисника, незважаючи на те, що засуджений має психічні розлади, є неспроможними.

Так, зміст даних, повідомлених ОСОБА_5 під час досудового слідства без захисника, не суперечить іншим доказам по справі. На вимогу ОСОБА_5 на досудовому слідстві йому надано захисника, за участю якого проводилися подальші слідчі дії. Про те, що ОСОБА_5 має психічні розлади стало відомо в результаті проведення судово – психіатричної експертизи 23 вересня 2008 року під час розгляду справи по суті судом. Окрім того, згідно із висновком вказаної експертизи ОСОБА_5, хоча й має психічні розлади, проте на момент вчинення інкримінованого йому діяння і в подальшому усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.

Доводи захисника про те, що суд безпідставно відхилив його клопотання про проведення повторної судово – психіатричної експертизи, не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту висновку стаціонарної судово – психіатричної експертизи убачається, що під час неї бралися до уваги історії хвороби ОСОБА_5, враховано дані кримінальної справи, надано відповіді на всі поставлені питання, експертизу проведено комісією належних лікарів й підстав сумніватися у достовірності чи кваліфікованості їх висновків судом не встановлено.

Таким чином, суд законно й обґрунтовано засудив ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України. Призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально – процесуального закону, які є підставою для скасування судових рішень, не встановлено.

Порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. 94 КПК України.

Безпідставними є доводи касаційної скарги захисника про порушення апеляційним судом права засудженого ОСОБА_5 на захист.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що після надходження апеляцій прокурора та захисника ОСОБА_4 районний суд відповідно до вимог ст. 354 КПК України повідомив усіх учасників процесу, в тому числі й захисника ОСОБА_4 за вказаною ним адресою, про дату розгляду справи в апеляційному суді. В свою чергу апеляційний суд також належним чином повідомив учасників процесу про перенесення апеляційного розгляду справи на іншу дату.

За змістом ст.ст. 358, 362 КПК України не є перешкодою для розгляду справи неявка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції, окрім випадків, коли їх участь є обов’язковою. По даній справі передбачені законом підстави обов’язкової участі захисника і засудженого у суді апеляційної інстанції відсутні, а клопотання від них про перенесення розгляду справи не надходило.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів –

відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_4