409/654/17 Про таємне викрадення чужого майна, незаконне вирубування дерев та незаконне придбання, зберігання при собі без передбаченого законом дозволу набоїв до вогнепальної спортивної зброї - 07.06.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130440000065 та № 12017130440000066, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останнього разу - 11 квітня 2012 року за вироком Старобільського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 246, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 185 КК України - строком на 3 роки; за ст. 246 КК України - строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 263 КК України - строком на 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Вирішено долю речових доказів у проваджені: зокрема; 25 набоїв калібру 5,6 мм, переданих на зберігання до кімнати зберігання вогнепальної зброї Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області постановлено знищити.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 березня 2017 року приблизно о 12:30, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, таємно викрав велосипед марки "Україна" вартістю 650 грн, належний ОСОБА_2, завдавши останній майнової шкоди на вказану суму, і в подальшому викраденим велосипедом розпорядився на свій розсуд.

13 березня 2017 року о 06:00 в урочищі "Кар'єр" у кварталі № 80, що перебував у користуванні ДП "Білокуракинське ЛМГ", за допомогою власної сокири незаконно відділив від кореня до ступеня припинення зросту 6 сироростучих дерев породи сосна звичайна різних діаметрів, а саме 1-18 см, 2-20 см, 3-22 см, 1-26 см, чим заподіяв ДП "Білокуракинське ЛМГ" матеріальної шкоди на суму 4546,87 грн.

Також, 07 березня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи на березі р. Білої, неподалік від пров. Врожайного в смт Білокуракиному, знайшов полімерний пакет, в якому лежали 25 набоїв до малокаліберної зброї, після чого, незаконно підібрав без передбаченого законом дозволу вказаний полімерний пакет і незаконно приніс за місцем свого тимчасового помешкання (пров. Врожайний, 6, смт Білокуракине Луганської області), де незаконно зберігав.

11 березня 2017 року о 13:30 ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції за появу в громадському місці у нетверезому стані, і під час його особистого огляду працівники поліції вилучили 25 набоїв, які згідно з висновком експертизи вогнепальної зброї та боєприпасів є бойовим припасом калібру 5,6 мм - спортивно-мисливськими патронами кільцевого займання, призначеними для стрільби з нарізної спортивно-мисливської зброї російського виробництва, виготовленими у промисловий спосіб, придатними до стрільби, які ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав і переносив без передбаченого законом дозволу.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області 22 серпня 2017 року вирок місцевого суду в частині вирішення питання про речові докази змінено. Постановлено речові докази-25 набоїв калібру 5,6 мм, переданих на зберігання до кімнати зберігання вогнепальної зброї Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати у власність держави. В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що суд апеляційної інстанції при оцінці доводів прокурора щодо незастосування судом першої інстанції статей 96-1, 96-2 КК України фактично визнав їх необґрунтованими, однак при цьому задовольнив апеляційну скаргу прокурора, змінивши рішення місцевого суду й постановивши рішення про конфіскацію у дохід держави речових доказів у виді 25 набоїв калібру 5,6 мм, що призвело до суперечностей.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 185, ст. 246, ч. 1 ст. 263 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій ставив питання про зміну вироку місцевого суду у зв'язку з неправильним застосуванням районним судом положень закону України про кримінальну відповідальність, а саме вимог статей 96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації предмета злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Зі змісту ухвали апеляційного суду випливає, що апеляційний суд, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, слушно послався на частини 1, 3 ст. 96-1 КК України (в редакції Закону України від 18 лютого 2016 року, чинній на час вчинення злочину), згідно з якими спеціальна конфіскація застосовується у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і дійшов правильного висновку в резолютивній частині рішення про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора та конфіскації набоїв на користь держави.

При цьому мотиви апеляційного суду про те, що слідчий, прокурор мають ініціювати під час судового розгляду питання про застосування спеціальної конфіскації та вирішення питання про долю речових доказів щодо предметів кримінального правопорушення, вилучених з обігу, не суперечать вимогам статей 96-1, 96-2, ч. 9 ст. 100 КПК України, а також змісту ст. 56 Наказу МВС України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 "Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обігу, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду", згідно з яким, у вироку, постанові судді або ухвалі суду, постанові органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи має бути вирішено питання про долю речових доказів, при цьому речі, вилучені з обігу, підлягають передачі відповідним установам або знищуються.

Проте у мотивувальній частині ухвали апеляційний суд допустив суперечності, висловивши думку про те, що не вбачає підстав для конфіскації майна, що було предметом злочину.

Таким чином, доводи прокурора про допущення суперечностей апеляційним судом було підтверджено, а тому ухвала апеляційного суду підлягає зміні шляхом виключення вказаних посилань із неї.

Підстави для скасування судового рішення, постановленого щодо засудженого ОСОБА_1, та для направлення матеріалів кримінального провадження на новий апеляційний розгляд за доводами в касаційній скарзі прокурора відсутні, оскільки порушень вимог кримінального та кримінального процесуального законів, які б тягнули за собою їх безумовне скасування, у провадженні не допущено.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з мотивувальної частини ухвали вказівку суду про незастосування спеціальної конфіскації.