Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 25 лютого 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 1 жовтня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу -

24 травня 2004 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185,

ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі,

5 березня 2007 року звільненого умовно-достроково

на один рік один місяць 5 днів,

за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі, ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно за сукупністю вироків йому призначено три роки шість місяців позбавлення волі,

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він на початку березня 2008 року, перебуваючи в залі ігрових автоматів, що по вул. Калініна, 3-а в м. Гребінка Полтавської області, таємно викрав майно ОСОБА_6 на суму 911 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалася .

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд. Твердить, що суд, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України та призначаючи винуватому покарання за сукупністю цих злочинів, всупереч вимогам ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку не сформулював обвинувачення, визнане ним доведеним за ч. 3 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати вирок щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Зазначених вимог закону суд не дотримався. Як убачається з вироку, суд, визнаючи ОСОБА_5 винуватим у вчиненні двох злочинів, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України, за які призначив йому покарання в порядку ст. 70 КК України, в мотивувальній частині свого рішення не сформулював обвинувачення, визнаного ним доведеним, за епізодом вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням до приміщення, а лише зазначив, що засуджений вчинив крадіжку майна ОСОБА_6, перебуваючи залі ігрових автоматів.

За таких обставин вирок не може визнаватися законним, тому підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд має перевірити всі матеріали справи, усунути зазначені недоліки і прийняти таке рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 1 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.