225/4979/16-к Про неодноразове таємне викрадення чужого майна, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 07.06.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора з доповненнями, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050220001012, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. ДзержинськаДонецької області, жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені

судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 24 листопада 2016 року ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 в січні 2016 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, де він проживав зі своєю бабусею ОСОБА_3 та дідусем ОСОБА_4, звідки викрав електричну праску вартістю 200 грн, що належала ОСОБА_3

Крім того, 18 березня 2016 року приблизно о 16:00, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, скористався тим, що дідусь та бабуся сплять, і викрав 800 грн, що належали потерпілій ОСОБА_3

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 14 лютого 2017 року змінив вищевказаний вирок у частині призначеного покарання. Призначив ОСОБА_2 покарання у виді арешту: за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 3 місяці, а за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд визначив остаточне покарання ОСОБА_2 у виді арешту на строк 6 місяців. У решті вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м'якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що суд не зазначив, на яких підставах задовольнив апеляційну скаргу засудженого, не зазначив які статті закону порушено судом першої інстанції, а також у чому полягають такі порушення. У резолютивній частині ухвали не зазначено, яким було рішення суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 Прокурор указує також на те, що апеляційний суд належним чином не оцінив ступеня тяжкості та характеру вчиненого злочину, а також даних про особу засудженого, того, що злочин було вчинено у стані алкогольного сп'яніння стосовно особи похилого віку. В доповненнях до касаційної скарги прокурор зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню також у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні покарання суд безпідставно не застосував положень ч. 4 ст. 70 КК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Міщенко Т. М. не підтримала касаційну скаргу, просила ухвалу апеляційного залишити без зміни.

Мотиви Суду

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора, викладені у доповненні до касаційної скарги, в яких він фактично змінює підставу для скасування рішення суду апеляційного інстанції, Суд залишає без розгляду, оскільки їх подано за межами строків на касаційне оскарження і вони тягнуть за собою погіршення становища засудженого.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання внаслідок м'якості є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 65 КК суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого, керувався саме вказаними вимогами кримінального закону.

Так, призначаючи ОСОБА_2 покарання, цей суд у повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір викраденого, визнання засудженим своєї вини та щире каяття у скоєному, дані про особу засудженого, який у силу ст. 89 КК є несудимим, має постійне місце проживання, зваживши, крім цього, на те, що кримінальне правопорушення було вчинено фактично в сім'ї щодо близьких родичів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що призначене засудженому покарання є надто суворим та недоцільним.

Урахувавши повною мірою всі обставини кримінального провадження, суд призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК, ч. 1 ст. 70 КК у виді арешту на строк 6 місяців.

Суд касаційної інстанції вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, воно відповідає загальним засадам, визначеним у статтях 50, 65 КК.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК в резолютивній частині ухвали апеляційного суду зазначаються висновки апеляційного суду по суті вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Як убачається з рішення суду апеляційної інстанції, цей суд змінив вирок місцевого суду і пом'якшив призначене ОСОБА_2 покарання, про що останній просив в апеляційній скарзі, однак у резолютивній частині ухвали суд не зазначив про прийняте рішення стосовно апеляційної скарги засудженого.

Разом із тим, у цьому випадку вказане порушення суд касаційної інстанції не вважає істотним, оскільки воно не впливає на законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду. З указаної ухвали вбачається, що апеляційний перегляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 здійснювався лише за апеляційною скаргою засудженого, а в мотивувальній частині ухвали викладено мотиви та підстави її задоволення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дотримався вимог закону, його ухвала відповідає вимогам статей 370, 419 КПК (4651-17) . Підстав, передбачених ст. 438 цього Кодексу, для її зміни чи скасування, Судом не встановлено, а тому касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.