Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 25 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 17 грудня 2008 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, засуджено за ч.2 ст. 307 КК на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладено певні обов’язки.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судиму, засуджено за ч.2 ст. 307 КК на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладено певні обов’язки.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджені за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за таких обставин.

У серпні 2007 року ОСОБА_5 на полі, що розташоване в семи кілометрах від смт.Торчин Луцького району, неподалік від дороги сполученням смт.Торчин - с.Білосток зібрав 35 рослин коноплі, які незаконно висіяв навесні 2007 року. В подальшому висушив та, відокремивши листя від стебел, подрібнив, створивши готову до використання сировину вагою 1008,8 гр., яку зберігав в лісі біля с.Смолигів Луцького району з метою подальшого збуту.

У березні-травні ОСОБА_5 тричі незаконно перевозив з смт.Торчин в м.Любомль подрібнену висушену марихуану з метою збуту, яку зберігав біля господарських будівель за школою №2 по вул.Поштовій у м.Любомль.

З березня по липень 2008 року поблизу згаданої школи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою повторно незаконно збули наркотичний засіб – марихуану: ОСОБА_7 вагою 59,66 гр., ОСОБА_8 - 40,82 гр., ОСОБА_9 - 97,34 гр., ОСОБА_10 - 82,2 гр., ОСОБА_11 - 62,8 гр.

5 липня 2008 року працівниками міліції в с.Вишнів Любомльського району було затримано автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, в якому знаходились ОСОБА_6 та ОСОБА_5, і у останніх під час особистого обшуку було виявлено і вилучено 27 поліетиленових пакетів з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом загальною вагою 279,36 грама, який засуджені незаконно перевозили з смт.Торчин у м.Любомль з метою збуту.

8 липня 2008 року за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 під час обшуку працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс сухою вагою 8,52 гр., який ОСОБА_5 незаконно повторно зберігав з метою збуту. Цього ж дня в будинку за адресою АДРЕСА_2, під час обшуку працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс сухою вагою 32,04 гр., який ОСОБА_6 незаконно повторно зберігала з метою збуту.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність покарання, призначеного ОСОБА_5, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, зокрема, необґрунтоване звільнення його від відбування покарання. У доповненні до касаційного подання прокурор, крім зазначеного вище, вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки є немотивованою, а тому просить скасувати судові рішення у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Колесниченка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та доповнення до нього, колегія суддів вважає, воно підлягає задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_5 скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину та кваліфікація їхніх дій у касаційному поданні не оспорюється.

Як видно із змісту вироку, обираючи покарання засудженим, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, конкретні обставини справи і призначив покарання у межах санкцій закону, за яким вони засуджені. При цьому суд звільнив засуджених від відбування покарання з випробуванням на певний строк.

Рішення суду про застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам закону і не оскаржується прокурором.

В той же час, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання, суд не врахував у повній мірі ступінь тяжкості вчиненого злочину та конкретних обставин справи. Зокрема, не надано оцінку тому, що, засуджений особисто висіяв рослини коноплі, а потім виготовив наркотичний засіб, який збував з корисливих спонукань. Тому рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням не можна вважати вмотивованим. Відмовляючи у задоволенні апеляції прокурора з приводу необґрунтованого звільнення засудженого від відбування покарання, суд апеляційної інстанції не звернув на це уваги.

Отже, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, на підставі ч.1 ст. 398 КПК України, судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. Якщо при новому розгляді підтвердиться об’єм обвинувачення, пред’явленого засудженому раніше, то рішення про застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_5 слід вважати таким, що не відповідає вимогам кримінального закону внаслідок м’якості.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Любомльського районного суду Волинської області від 17 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ці ж судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.