5-278к10 Про бандитизм, грабежі, розбійні напади та вчинення крадіжок - 25.02.2010 Прийняття

не маючого судимості в порядку ст. 89 КК України, за ст. 257 КК України на дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України на шість років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

По епізодам заволодіння майном СС "Тростянець" від 13 квітня 2002 року і ДП "Вітал-Агро" від 3 серпня 2002 року (обвинувачення за ст. 257 КК України), по епізоду заволодіння майном Полтавського лісництва від 23 грудня 2004 року (обвинувачення за ст. ст. 185, 257 КК України) ОСОБА_7 виправдано за відсутністю в діях складів злочинів;

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не маючого судимості, за ст. 257 КК України на дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України на шість років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

По епізодам заволодіння майном СС "Тростянець" від 13 квітня 2002 року і ДП "Вітал-Агро" від 3 серпня 2002 року (обвинувачення за ст. 257 КК України) ОСОБА_8 виправдано за відсутністю в діях складу злочину;

ІНФОРМАЦІЯ_3,

не маючого судимості, за ст. 257 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на шість років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

По епізоду заволодіння майном ДП "Вітал-Агро" від 3 серпня 2002 року (обвинувачення за ст. 257 КК України) ОСОБА_9 виправдано за відсутністю в діях складу злочину;

ІНФОРМАЦІЯ_4,

не маючого судимості, за ст. 257 КК України на вісім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України на шість років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на вісім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ІНФОРМАЦІЯ_5,

не маючого судимості, за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на п’ять років позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку;

За ст. 257 і ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_10 виправдано за відсутністю в діях складів злочинів;

По епізодам заволодіння майном СФГ "Урожай" від 10 квітня 2005 року, ВАТ "Моторсервіс" від 2 листопада 2004 року, СКВ "В. Рублівське" від 31 травня 2003 року і СТОВ "Правда" від 17 липня 2004 року (обвинувачення за ст. ст. 185, 187, 257 КК України) ОСОБА_10 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів;

ІНФОРМАЦІЯ_6,

не маючого судимості, за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку;

За ст. 257 КК України ОСОБА_11 виправдано за відсутністю в діях складу злочину;

ІНФОРМАЦІЯ_7,

не маючого судимості, за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю;

За ст. 257 КК України ОСОБА_12 виправдано за відсутністю в діях складу злочину.

Суд визнав, що 13 квітня 2002 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою приїхали автомобілем НОМЕР_1 у с. Тростянець Полтавського р-ну, зайшли на територію СТОВ СС "Тростянець", зірвали замки на дверях ферми, проникли до цього приміщення, де зачинили сторожа в сторожовій і відкрито викрали 14-ть поросят вартістю 2.940 грн.

3 серпня 2002 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за попередньою змовою на двох автомобілях: ВАЗ-21099 і МАЗ-5549 приїхали в с. Чорноглазівку Полтавського р-ну і вчинили розбійний напад на АЗС ДП "Вітал-Агро". ОСОБА_9 вів спостереження за обстановкою, а ОСОБА_6 із ОСОБА_8, озброєні рушницею, напали на сторожа ОСОБА_13, зв’язали його і заволоділи 3.450 л дизельного пального на суму 4.878 грн.

У кінці 2002 року ОСОБА_6 спільно зі своїм братом ОСОБА_5 та працівником міліції Верховенським С, після вчинення грабежу і розбою домовились між собою об’єднатись в організовану стійку озброєну банду. Банда діяла на протязі 2002 – 2005 років, на території Полтавського, Котелевського, Решетилівського, Ново - Санжарського, Чутівського, Велико - Багачанського, Диканського районів і Київського р-ну і м. Полтави. ОСОБА_9 теж входив до складу цієї банди, яка вчинила наступні злочини.

27 жовтня 2000 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_1 під’їхали до розташованої на вул. Зінківській, 80 у м. Полтаві авто майстерні і, зламавши в ній двері, з зарядженою рушницею проникли до приміщення, де викрали майно потерпілого ОСОБА_15 на суму 9.528 грн.

10 грудня 2002 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 автомобілем ВАЗ-21099 з причепом приїхали до с. Надержинщина Полтавського р-ну, зайшли на територію ВАТ "Авангард", погрожуючи рушницею сторожу ОСОБА_16, зв’язали його, зачинили в котельній і заволоділи майном і продуктами вартістю 3.393 грн.

3 березня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інша особа приїхали двома автомобілями до с. Кірове Полтавського р-ну. ОСОБА_9 спостерігав за обстановкою і чекав умовного сигналу, а зазначені троє з рушницею зайшли на територію СТОВ "Злагода", напали на сторожів ОСОБА_17 і ОСОБА_18, зв’язали їх, зачинили в складському приміщенні і заволоділи 5.650 кг цукру на суму 12.995 грн.

31 березня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 приїхали в с. Терешки Полтавського р-ну, проникли з рушницею на територію ВАТ "УМБ-23" і викрали 5-ть автоколіс вартістю 3.427 грн.

2 квітня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у с. Лиман Решетилівського р-ну з рушницею проникли на територію ПАПФ ім. "Шевченка" напали на сторожів ОСОБА_19 і ОСОБА_20, зв’язали їх, зачинили в підсобці і заволоділи 120 мішками цукру на суму 23.100 грн.

У середині квітня 2003 року ОСОБА_9, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 у с. Зайці Котелевського р-ну зайшли на територію АЗС "Україна", з рушницею напали на сторожа ОСОБА_21 Побили потерпілого, зв’язали його і зачинили в приміщенні. Оскільки сторож зумів вирватись і через вікно втік, то вони змушені були залишили місце події.

13 травня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на двох авто прибули в с. Терни Котелевського р-ну, з рушницею проникли в склади СТОВ "Правда" і заволоділи там продуктами та іншими товарними цінностями на суму 11.945 грн.

31 травня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на двох авто приїхали в с. В. Рублівка Котелевського р-ну, з рушницею проникли до складів СВК "Рублівський" і заволоділи товаром на суму 15.436 грн.

4 червня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і іншою особою автомобілями приїхали в с. М. Тростянець Полтавського р-ну, з рушницею зайшли на територію СТОВ СС "Тростянець", напали на сторожа ОСОБА_22, зв’язали його і заволоділи курми на суму 1.040 грн.

11 червня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, який не усвідомлював існування банди і не знав про її створення, двома авто приїхали в с. Валок Полтавського р-ну. ОСОБА_10 спостерігав за обстановкою, а зазначені троє з рушницею проникли в склади ПСП "Промінь", заволоділи продуктами і іншим товаром на суму 21.961 грн.

10 липня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 двома авто з рушницею приїхали в с. Судівка Новосанжарського р-ну, проникли до складу ПАФ "Агротехнологія" і викрали товар на суму 1.669 грн.

31 липня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на двох авто з рушницею приїхали в с. Полузіря Новосанжарського р-ну, монтировками зірвали замки складських приміщень ПАФ "Полузіря", де напали на сторожа ОСОБА_23, побили його і, зачинили в приміщення холодильної камери, заволоділи товаром на суму 7.368 грн.

22 серпня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею авто прибули в с. Яцин Слобідка Полтавського р-ну, проникли на територію свиноферми ВАТ "Полтавське", закрили в приміщенні сторожа ОСОБА_24 і заволоділи трьома поросятами на суму 3.486 грн.

24 вересня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Кучерівка Диканського р-ну, проникли на територію ферми СТОВ "Андріївка" і заволоділи двома коровами вартістю 4.460 грн.

8 жовтня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 автом знову прибули з рушницею в с. Кучерівка Диканського р-ну, проникли на територію ферми СТОВ "Андріївка" і заволоділи двома коровами вартістю 4.723 грн.

15 жовтня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 на авто з рушницею приїхали в с. Ковалево Котелевського р-ну, проникли на територію ферми МТФ СТОВ "Червона Зірка", напали на сторожа ОСОБА_25, закрили його в побутовій кімнаті і заволоділи биком вартістю 1.600 грн.

25 листопада 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 з рушницею автом прибули знову в с. Демидівка Решетилівського р-ну, проникли на територію ферми СТОВ "Світоч" і заволоділи коровою вартістю 1.200 грн.

6 грудня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 з рушницею автом прибули до с. Флорівки Чутівського р-ну, проникли на територію ПСП "Флорівське" і заволоділи коровою вартістю 1.200 грн.

15 грудня 2003 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із рушницею автом прибули до с. Микілка Котелевського р-ну, проникли на територію ферми МТФ СТОВ "Правда" і заволоділи коровою вартістю 1.200 грн.

10 лютого 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею в с. Черкасівка Полтавського р-ну проникли на територію птахоферми ПП "Зоря" і заволоділи гусьми на суму 2.590 грн.

5 березня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею в с. Фльорівка Чутівського р-ну проникли до приміщень МТФ ПСП "Обрій", напали на сторожа ОСОБА_26, зв’язали його і заволоділи коровою вартістю 1.601 грн.

8 березня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, озброєні рушницею, в с. Пустовари Решетилівського р-ну проникли на територію ферми ПОСП "Перебудова", напали на сторожа ОСОБА_27, зв’язали його і заволоділи коровою вартістю 2.860 грн. і биком вартістю 3.873 грн.

30 березня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 ОСОБА_8 в с. Новоселівці Полтавського р-ну з мисливською рушницею проникли на територію ферми СП ВАТ БК "Букрос", напали на сторожа Ново, зв’язали її і заволоділи коровою вартістю 3.718 грн.

3 квітня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у с. Полузір’я Новосанжарського р-ну з мисливською рушницею проникли на територію ферми ПАФ "Полузірське", напали на сторожа ОСОБА_28, зв’язали його, поклали в ясла і заволоділи 2-ма коровами вартістю 6.393 грн.

10 лютого 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 в с. Черкасівка Полтавського р-ну з мисливською рушницею проникли на територію птахоферми ПП "Зоря" і заволоділи гусьми на суму 2.590 грн.

1 травня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 з мисливською рушницею і револьвером для стрільби резиновими кулями на авто прибули в с. Ковжижа Котелевського р-ну, проникли на територію сараїв СТФ ТОВ "Зоря", напали на сторожа ОСОБА_29, побили його прикладом і заволоділи 6-ма поросятами вартістю 307 грн.

4 травня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею на авто прибули в с. Микілка Котелевського р-ну, проникли на територію сараїв МТФ СТОВ "Правда", напали на сторожа ОСОБА_30, побили його прикладом, зв’язали і заволоділи телицею вартістю 1.779 грн.

8 травня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 знову в с. Демидівці Ришетилівського р-ну з мисливською рушницею проникли на територію свиноферми СТОВ "Світоч" і заволоділи 12-ма поросятами вартістю 1.869 грн.

13 травня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Пустовари Ришетилівського р-ну, проникли на територію свиноферми ПОСП "Перебудова" і заволоділи 12-ма поросятами на суму 960 грн.

22 травня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із мисливською рушницею двома авто прибули знову в с. Первозванівку Чутівського р-ну, проникли на територію свиноферми СТОВ "Україна" і заволоділи 3-ма свиноматками на суму 2.640 грн.

4 червня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із мисливською рушницею на двох авто прибули в с. Поділ Велико-Багачанського р-ну, проникли до СТФ № 2 ПП "Батьківщина", напали на сторожа ОСОБА_31, зв’язали його і заволоділи 8-ма поросятами вартістю 1.887 грн.

11 червня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Первозванівку Чутівського р-ну, проникли до сараю СТОВ "Первозванівське", напали на сторожа ОСОБА_32, вдарили його металевим прутом, зв’язали і заволоділи 3-ма свиноматками поросятами вартістю 4.930 грн.

7 липня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Новоселівку Полтавського р-ну, проникли на територію ферми СП "Новоселівське" ВАТ БК "Букрус" і заволоділи коровою вартістю 3.184 грн.

17 липня 2004 року ОСОБА_6 і ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Микілку Котелевського р-ну, проникли на територію МТФ СТОВ "Правда" і заволоділи бичком вартістю 2.016 грн.

25 липня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Трудолюбівку Чудівського р-ну, проникли на територію ферми СТФ ПСП "Перемога" і заволоділи 3-ма свиноматками вартістю 4.800 грн.

27 серпня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Ковжижу Котелевського р-ну, проникли до сараю СТФ СТОВ "Зоря", напали на сторожа ОСОБА_33, побили його і заволоділи 3-ма поросятами вартістю 3.845 грн.

1 вересня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Стінку Чутівського р-ну, проникли на територію ПСП "Оберіг", напали на сторожа ОСОБА_34, зв’язали його її і заволоділи 2-ма свиноматками вартістю 6.000 грн.

14 вересня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Вільницю Чутівського р-ну,

проникли на територію ферми СТФ ПСП "Перемога", вибили в сараї двері і заволоділи 3-ма свиноматками вартістю 2.904 грн.

22 вересня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Крюкове Полтавського р-ну, проникли на територію свиноферми СП "Новоселівка" ВАТ БК "Букрос", напали на сторожа ОСОБА_35, зачинили його в підсобці і заволоділи 4-ма поросятами вартістю 3.405 грн.

6 жовтня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Первозванівку Чутівського р-ну, проникли на територію СТОВ "Первозванівське" і, на відмову сторожів ОСОБА_36 і ОСОБА_32 відчинити їм двері, напали на них, при цьому ОСОБА_8 кинув у вікно приміщення сторожів димову гранату РБГ-2. Зв’язавши сторожів, вони заволоділи 2-ма свиноматками вартістю 4.730 грн.

15 жовтня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Флорівку Чутівського р-ну, проникли на територію МТФ ПСП "Обрій" і, представившись сторожу ОСОБА_37 працівниками міліції, вломились у приміщення. Тут же напали на сторожа, зв’язали його і заволоділи 2-ма свиноматками вартістю 4.500 грн. Оскільки сторож зумів розв’язатись і намагався затримати їх, вони знову напали на нього і ще раз зв’язали. Помітивши незнайомий автомобіль, змушені були кинути викрадене і втекли.

20 жовтня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Сторожове Чутівського р-ну, проникли на територію ферми СТФ ТОВ "Сторожове", вибили в сараї двері і заволоділи 3-ма поросятами вартістю 6.240 грн.

2 листопада 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 із мисливською рушницею двома авто прибули знову в с. Залізничне Полтавського р-ну, проникли на територію ТОВ "Моторсервіс", напали на сторожа ОСОБА_38, зв’язали його і закрили в підсобці. Оскільки сторож вирвався, вони змушені були втекли з місця події.

23 листопада 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Трудолюбівку Чутівського р-ну, проникли на територію ферми СТФ ПСП "Перемога", вибили в сараї № 2 двері і заволоділи 3-ма поросятами вартістю 5.563 грн.

11 грудня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Маловидне Котелевського р-ну проникли до магазину ПП "Мариноха", вибили в сараї двері і заволоділи товаром на суму 1.405 грн.

22 грудня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Крюкове Полтавського р-ну, проникли на територію свиноферми СП "Новоселівське" ВАТ БК "Букрос" і заволоділи 3-ма свиноматками вартістю 4.297 грн. 29 грудня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Демидівку Решетилівського р-ну, проникли на територію ферми СТОВ "Світоч", вибили в сараї двері і заволоділи 2-ма поросятами вартістю 3.000 грн. 25 січня 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Щорсівку Чутівського р-ну, проникли на територію ферми СТФ ТОВ "Сторожове", вибили в сараї двері і заволоділи 3-ма свиноматками вартістю 6.693 грн. 9 лютого 2005 року ОСОБА_6 і ОСОБА_8, разом із ОСОБА_11, ОСОБА_12. і ОСОБА_10, які не знали про банду, а діяли як учасники організованої групи, з мисливською рушницею в смт. Опішня Зіньківського р-ну проникли на територію районної інженерно-технологічної служби Полтавського відділення бурових робіт управління "Укрбургаз", де напали на водіїв ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 і ОСОБА_43 Усіх потерпілих вони зв’язали, відібрали у ОСОБА_41 мобільний телефон вартістю 429 грн., а в ОСОБА_43 70 грн. і мобільний телефон вартістю 489 грн. Після цього в будинку диспетчерської служби перерізали телефонний кабель, витягли з вікна шибку і проникли до приміщення. Погрожуючи мисливською рушницею, напали на начальника зміни ОСОБА_44, зв’язали його і відібрали у нього мобільний телефон вартістю 2.399 грн. Потім вони проникли в касу і заволоділи 191.878 грн. Тікаючи з викраденим, ОСОБА_8 кинув на подвір’я димову гранату. 25 лютого 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули знову в с. Демидівку Решетилівського р-ну, проникли на територію ферми СТОВ "Світоч". У сараї заволоділи 2-ма поросятами, але змушені були тікати, оскільки побачили сторожа. 29 березня 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Опішню Полтавського р-ну, проникли на територію птахоферми ПП "Зоря", напали на сторожа ОСОБА_45, зв’язали його і заволоділи курми на суму 3.945 грн. 10 квітня 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Грекопавлівку Новосанжарського р-ну, проникли на територію ферми СФГ "Урожай", напали на сторожа ОСОБА_48, побили його, зв’язали і заволоділи 5-ма поросятами на суму 600 грн. 23 квітня 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Первозванівку Чутівського р-ну, проникли на територію СТОВ "Первозванівське", напали на сторожів ОСОБА_32 і ОСОБА_46 Першого потерпілого вони побили, а другий – втік. Тому змушені були залишити територію.

26 квітня 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із мисливською рушницею автом прибули в с. Трудолюбівку Чутівського р-ну, проникли на територію ферми СТФ ПСП "Перемога", напали на сторожа ОСОБА_47, відібрали в нього мобільний телефон вартістю 420 грн. та заволоділи поросятами на суму 3.060 грн.

27 грудня 2005 року у с. Терешки Полтавського р-ну ОСОБА_10 зайшов на територію Чалівського лісництва ДП "Полтавське лісове господарство" і викрав 1,4 т дизельного пального на суму 3.815 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2008 року вирок Полтавського районного суду від 8 лютого 2007 року змінено, виключено з нього рішення суду про кваліфікацію дій та засудження ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_9 за ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України, а ОСОБА_5 ще й за ч. 3 ст. 187 КК України як зайві. У решті вирок щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 і в цілому стосовно ОСОБА_10 залишено без зміни.

Ухвалою Верховного Суду України від 5 березня 2009 року ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2008 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 скасовано, а кримінальну справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 жовтня 2009 року вирок Полтавського районного суду від 8 лютого 2007 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про засудження за ч. 5 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна ПСП "Промінь" Полтавського р-ну в ніч на 11 червня 2003 року скасовано, а справу в цій частині направлено на додаткове розслідування.

Своїм вироком Апеляційний суд Полтавської області від 28 жовтня 2009 року частково скасував вирок Полтавського районного суду від 8 лютого 2007 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та перекваліфікував дії ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 із ст. 15 ч. 4 ст. 187 на ч. 4 ст. 187 КК України (розбій, учинений організованою групою) по епізодам заволодіння: в середині квітня 2003 року майном СТОВ "Україна" в с. Зайці Котелевського р-ну, майном ПСП "Обрій" в с. Фльоровка Чутівського р-ну 5 березня і 15 жовтня 2004 року, майном ПОСП "Перебудова" в с. Пустовари Решетилівського р-ну 8 березня 2004 року, майном ТОВ "Моторсервіс" в с. Залізничне Полтавського р-ну 2 листопада 2005 року і майном СТОВ "Первозванівський" Чутівського р-ну 23 квітня 2005 року;

Закрив справу провадженням стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за ст. 257 КК за відсутністю в їхніх діях складу злочину;

Виключив із вироку: щодо ОСОБА_5 вказівку суду про його засудження за ч. 3 ст. 186 КК України, як зайву, а стосовно ОСОБА_10 - кваліфікуючу ознаку, передбачену ч. 4 ст. 185 КК України, вчинення крадіжки у великому розмірі (по епізоду викрадення дизельного пального з ДП "Полтавське лісове господарство") та перекваліфікував його дії на ч. 3 ст. 185 КК України;

Пом’якшив покарання: ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, і визнав вважати ОСОБА_6 засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і визнав вважати ОСОБА_5 засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, і визнав вважати ОСОБА_8 засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_9 за ч. 4 ст. ст. 187 КК України зі застосуванням ст. 69 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 5 ст. 185 КК зі застосуванням ст. 69 КК України до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і визнав вважати ОСОБА_9 засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

Визнав вважати засудженим ОСОБА_10 за ч. 4 ст. ст. 187 КК України призначив йому покарання за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України на два роки обмеження волі з конфіскацією ? майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 185 КК України і призначив покарання за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України один рік обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначив ОСОБА_10 остаточне покарання - два роки один місяць обмеження волі з конфіскацією ? майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 72 КК України, зарахувавши йому в строк відбування покарання перебування під вартою з 10 травня 2005 року до 25 травня 2006 року, звільнив його від подальшого відбування основного покарання у зв’язку з відбуттям.

Визнав вважати такими, що залишені без розгляду цивільні позови: ПАПФ ім. Шевченка, ПОСП "Перебудова" Решетилівського р-ну, СТОВ "Правда", СКВ "Великорубівський", СТОВ "Червона Зірка", СТОВ "Зоря" і ПП "Мариноха" Котелевського р-ну.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та направлення справи на новий судовий розгляд. Твердить, що судові інстанції розглянули справу необ’єктивно і призначили надмірно м’які покарання всім засудженим. Вважає, що суди безпідставно виправдали засуджених, у тому числі і за ст. 257 КК України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 ставить питання про скасування вироку апеляційного суду та направлення справи на нове досудове слідство. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 теж ставить питання про скасування вироку апеляційного та направлення справи на нове досудове слідство. Вважає, що справа розглянута упереджено, а докази перевірялись без дотримання положень КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про задоволення касаційних подань, відмову в задоволенні касаційних скарг засуджених, скасування вироків судів першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних подань прокурора і касаційних скарг засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, колегія суддів дійшла наступного.

Дана кримінальна справа розглядалась неодноразово. Верховний Суд України, розглянувши її в касаційному порядку, ухвалою від 5 березня 2009 року скасував ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2008 року, а справу направив на новий апеляційний розгляд через невиконання положень ст. 377 КПК України та м’якість призначених покарань засудженим.

Відповідно до вимог ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглядав справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Апеляційний суд не додержав наведених вимог закону при повторному розгляді справи. При цьому, не вдаючись до всебічності і повноти судового слідства, він частково скасував вирок суду першої інстанції та постановив свій вирок, яким закрив справу провадженням щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за відсутністю в діях складу злочину, передбаченого ст. 257 КК України, перекваліфікував дії цих засуджених із ст. 15, ч. 4 ст. 187 на ч. 4 ст. 187 КК України, покарання за цим законом їм пом’якшив, а в решті вирок місцевого суду знову залишив без зміни.

За змістом ст. 257 КК України бандитизм становить окремий різновид організованої форми співучасті, основу якої складає стійке озброєне об’єднання (організована група або злочинна організація), створене для вчинення нападів (нападу) на підприємства, установи, організації чи окремих громадян.

Законодавче визначення поняття бандитизму у зазначеній статті закону встановлює три форми його прояву: організація озброєної банди, участь у такій банді й участь у вчинюваному нею нападі. Тому при розгляді кримінальних справ цієї категорії суд має встановити дані про те, в якій саме формі полягає винуватість особи у такому злочині і наводити відповідні докази. Слід ураховувати, що бандитському нападу обов’язково передує процес організації банди, який по суті включає утворення озброєної організованої групи чи злочинної організації для вчиненні нападів.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями" (v0013700-05) , при розгляді кримінальних справ про злочини цієї категорії суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх учинення саме таким об’єднанням. У мотивувальній частині вироку необхідно наводити дані про те, якого виду це об’єднання (організована група, злочинна організація чи озброєна банда), коли воно було утворено, протягом якого часу відбувався цей процес, відомості про організаторів цих об’єднань і характер стосунків, які склалися між особами, котрі ввійшли до їхнього складу.

Обґрунтовуючи кваліфікацію спільно вчинених засудженими злочинних діянь та визнаючи одних із них винуватими в бандитизмі, а інших – невинуватими у цьому злочині, суди першої й апеляційної інстанцій зазначених положень закону і роз’яснень Пленуму Верховного Суду України не виконали. ОСОБА_5 витлумачили ст. 257 КК України у спосіб, який суперечить її точному змісту, і допустились помилок у правозастосуванні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 учиняли злочини у різних складах, то це, на його думку, є свідченням не стабільності, не згуртованості і не стійкості їхнього об’єднання. Мисливська рушниця, яка була визнана органами досудового слідства озброєнням цього злочинного об’єднання, належала на законних підставах засудженому ОСОБА_8. Ця зброя, стверджує апеляція, дослівно "майже не використовувалась при нападах" на підприємства, учасники даного злочинного об’єднання "не завжди" (а. с. 189 т. 40) знали про наявність цієї рушниці. Усе це - виключає ознаки банди, а інших доказів щодо винуватості засуджених у бандитизмі немає і "можливість їх здобути вичерпана".

Проте за вироком апеляційного суду ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є учасниками організованої злочинної групи. ОСОБА_5, дослівно "під керівництвом ОСОБА_6, який обгрунтовано визнаний організатором злочинної групи (посилання на вирок місцевого суду), об’єднались для вчинення ряду злочинів і кожний учасник був готовий виконувати і виконував конкретну роль при вчиненні злочинів" (а. с. 189 т. 40).

Із цього випливає, що апеляційний суд фактично визнав членство зазначених осіб у складі стійкого злочинного об’єднання, один із учасників якого мав мисливську рушницю, що ця зброя, все-таки використовувалась при вчинюваних злочинним об’єднанням нападах на підприємства і громадян. А, враховуючи тривалість існування даного злочинного об’єднання і характер його злочинної діяльності, такі дії за своїми ознаками можуть утворювати бандитизм.

Отже, рішення апеляційного суду про закриття справи провадженням стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за відсутністю в їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. 257 КК України, прийняте на суперечливих висновках і є поспішним. Питання природи утворення та існування злочинного об’єднання залишилось не дослідженим і рішення по ньому прийнято на припущеннях.

З матеріалів справи видно і про це зазначено у судових рішеннях, що майже всі інкриміновані засудженим насильницькі діяння, по кожному, з більше ніж 50-ти епізодів обвинувачення вчинювались із зазначеною рушницею.

Показання засуджених, які зафіксовані у протоколах допитів, не дозволяють зробити висновок про те, що озброєні напади вчинювались особами, які не знали один одного, чи не усвідомлювали характер своїх дій і дії інших співучасників, або не знали, що вони діють об’єднано, на спільний результат, який запланований і доведений до всіх попередньо і з розподілом функцій як учасника об’єднання.

У цьому зв’язку суд мав би звернути увагу на всі, без виключення, показання засуджених на досудовому слідстві з приводу тих стосунків, які склалися між ними в групі, впливали на їхню поведінку і домінували впродовж майже трьох років злочинної діяльності (2002 - 2005 р. р.).

Із протоколів неодноразових допитів засуджених видно, що більшість із них незмінно стверджували про свої родинні взаємостосунки. Вбачається, що серед засуджених були особи, які працювали у правоохоронних органах, були рідні брати і, навіть батько з сином. Упродовж трьох років на території багатьох районів Полтавщини засудженими у незмінному складі вчинювались озброєні розбої, а викрадене ними звозилось до родичів і там розподілялось. Щоразу використовувався один і той же транспорт.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 р. (v0013700-05) "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені злочинними об’єднаннями" організована група чи злочинна організація (які складають основу банди) може бути озброєна і гладкоствольною зброєю. Тобто на кваліфікацію зазначеного діяння впливає сам факт озброєності.

Відповідно до пункту 24 зазначеного роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України нападом озброєної банди є дії, спрямовані на досягнення злочинного результату шляхом застосування насильства до потерпілого чи створення загрози його застосування. Такий напад вважається здійсненим і в тих випадках, коли члени такого злочинного об’єднання не застосовували зброї, яка перебувала в їх розпорядженні.

Цих роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України апеляційний суд теж не врахував.

Він глибоко не проаналізував, у повному обсязі не перевірив пояснення засуджених на досудовому слідстві, вони не були зіставлені із зібраними у справі доказами та фактичними обставинами.

Крім того, ні суд першої інстанції, який зосередив усю увагу на дослідженні лише конкретних діянь учасників злочинного об’єднання, ні апеляційний суд, який з цим погодився, належного дослідження природи спільної злочинної діяльності засуджених не зробили.

Місцевий суд визнав, а вищестояща інстанція формально погодилась, що злочинне об’єднання, в якому перебували і діяли засуджені, утворилось саме по собі. Кожний з учасників злочинного об’єднання погоджувався з кожним, і всі вони були нібито ініціаторами його створення і проявляли зацікавленість бути учасниками.

Такий висновок є непереконливим. По-перше, будь-яке злочинне об’єднання не може утворюватись спонтанно. За кожним процесом його утворення стоїть конкретна особа - організатор.

Із матеріалів справи видно, що органами досудового слідства докладно з’ясовувались обставини утворення злочинного об’єднання, час набуття ним всіх обов’язкових ознак, які його характеризують. Судові інстанції ці дані не перевірили і належної оцінки у своїх рішеннях їм не зробили.

Суд першої інстанції визнав, а вищестояща інстанція погодилась, що злочинне об’єднання засуджених утворилась у кінці 2002 року, проте з матеріалів справи вбачається, що воно почало діяти, значно раніше.

Згідно обвинувачення, уже 3 серпня 2002 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, озброєні рушницею, учинили напад на АЗС ДП "Вітал-Агро" у с. Чорноглазівці, зв’язали сторожа і заволоділи 3.450 літрів дизпалива.

Чим відрізнялись взаємостосунки зазначених осіб на цьому конкретному етапі їх злочинної діяльності від тих, які існували в кінці 2002 року, суд не вказав.

Якими критеріями керувались суди, коли визнавали час набуття злочинним об’єднанням усіх обов’язкових ознак, які його характеризують таким, що можна було називати організованою групою, а не озброєною бандою, як про це зазначено у вироках судових інстанцій, відповіді немає. Чим спростовуються висновки органів досудового слідства про участь засуджених в озброєній банді, у судових рішеннях не наведено.

Особливу увагу привертає епізод № 51 про вчинення 9 лютого 2005 року озброєного нападу в с. Опішня Зінківського р-ну. Згідно обвинувачення цей озброєний напад ОСОБА_6 і ОСОБА_8 вчинили на касу Полтавського відділення бурових робіт управління "Укрбургаз" разом із братами ОСОБА_12 і ОСОБА_10 Суд першої інстанції, як видно з вироку, визнав, що перші двоє нападники діяли у складі озброєної банди, а решта троє – у складі організованої групи.

У такому разі напад вчиняли два злочинні об’єднання. Якщо так, то коли вони були утворені, принаймні те об’єднання, до якого входили брати ОСОБА_12 і ОСОБА_10?

Апеляційний суд обійшов увагою зазначені обставини і прийняв рішення про виключення ст. 257 КК України з обвинувачення, при цьому стверджує у своєму вироку, що всі п’ятеро нападників у даному випадку діяли у складі організованої групи. Але не перевірив дані про те, коли ж саме всі засуджені набули членства у складі саме такого стійкого злочинного об’єднання. Коли, і хто саме вступив до складу вже створеного злочинного об’єднання? Коли це зробили брати ОСОБА_12 і ОСОБА_10 ?

Аналогічні упущення допущені судовими інстанціями і при оцінці злочинних дій засудженого ОСОБА_10, у тому числі по епізоду обвинувачення у заволодінні ним 1,4 тони дизельного пального у с. Терешки Полтавського р-ну. 3.815 ОСОБА_10 визнано учасником організованої групи, але при кваліфікації його дій суди виключили ознаку, передбачену ч. 4 ст. 185 КК України, - учинення злочину у складі організованої групи.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_10 викрадав зазначене пальне з використанням того ж самого автомобіля ВАЗ – 2106НОМЕР_2, на якому, до речі, вчинювались майже всі решта (більше ніж 50) злочинів іншими учасниками зазначеного злочинного об’єднання, до якого входив і батько ОСОБА_10 – ОСОБА_6

Чи в даному разі не виконував цей засуджений план-завдання злочинного об’єднання, членом якого він був? Судові інстанції цю обставину не перевіряли, хоча вона могла суттєво вплинути на правильність кваліфікації дій засуджених, і висновки зробили поспішні.

Адже відповідно до роз’яснень п. 25 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України участю в озброєній банді визнається як безпосереднє здійснення нападів, так і сам факт вступу особи до неї чи вчинення будь-яких дій, спрямованих на створення сприятливих умов для її функціонування (надання транспорту, приміщень, здійснення фінансування та матеріально-технічного забезпечення, постачання зброї, підшукання об’єктів для нападу, зберігання зброї, злочинно набутого майна, коштів тощо). Але в будь-якому разі участь у банді (як форма бандитизму) обов’язково передбачає членство особи в цьому об’єднанні, яке набувається шляхом вступу до останнього. Вчинення зазначених дій особою, яка не є учасником банди, належить розцінювати як пособництво у бандитизмі.

головуючого, судді	Редька А.І.
суддів	Шевченко Т.В. та Лавренюк М.Ю.
за участю прокурора	Яковенко Р.І.