Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 25 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11 червня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_5,

вироком суду

ОСОБА_5,

який народився 27 листопада 1975 року в м.Очаків

Миколаївської області,

раніше несудимого,-

засуджено за ст. 356 КК України до 680 грн. штрафу.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 96000 грн. на відшкодування матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 червня 2009 року зазначений вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 засуджено за те, що він 25, 26 червня 2007 року на території Чорноморської сільської ради самовільно, всупереч установленому законом порядку з належної ОСОБА_6 на підставі договору суборенди від 1 лютого 2006 року земельної ділянки площею 80 га. скосив пшеницю, а зібраним врожаєм розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв останньому шкоду на суму 96 000 грн..

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 стверджує, що ОСОБА_5 злочину не вчиняв, судове слідство та судовий розгляд проведено неповно, однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставин справи тому, що згідно договору сумісної діяльності від 1 лютого 2006 року, приватний підприємець ОСОБА_5 надав за 23338 грн. щорічно голові фермерського господарства "Анютині глазки" ОСОБА_6, належну йому на підставі договору оренди, земельну ділянку загальною площею 100 га. строком на 3 роки для вирощування сільськогосподарської продукції і відповідно до п.6 зазначеного договору посів у 2007 році проводить ФГ "Анютині глазки", а врожай належить ОСОБА_5. Стверджує, що ОСОБА_5 не підписував з ОСОБА_6 договору суборенди земельної ділянки і такий договір не внесено до державної реєстрації. Просить скасувати судові рішення, а кримінальну справу щодо ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності винності у вчиненні ОСОБА_5 злочину та кваліфікації його дій за ст. 356 КК України грунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, зокрема, показаннях засудженого ОСОБА_5, який не заперечував факт скосу пшениці на ділянці, яка згідно договору суборенди земельної ділянки № 3 від 1 лютого 2006 року закріплена за ОСОБА_6; показаннях потерпілого ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 скосив його пшеницю, не маючи для цього підстав; показаннях свідка ОСОБА_7 про те, що, працюючи керуючим Очаківської МТС, у 2006 році з головою ФГ "Анютині глазки" ОСОБА_6, а не ОСОБА_5, уклав договір на обробку землі; показаннях свідка ОСОБА_4 про те, що у червні 2007 року, працюючи слідчим Очаківського МРВ УМВС, за заявою ОСОБА_6 у складі оперативної групи виїжджав на поле в районі с.Чорноморки, де невідомі особи зібрали врожай з ділянки, яка закріплена за ОСОБА_6 на підставі договору суборенди; договору суборенди земельної ділянки № 3 від 1 лютого 2006 року між ПП ОСОБА_9 і ФГ "Анютині глазки" в якому, зокрема, зазначено, що ПП ОСОБА_9 передав ФГ "Анютині глазки" у суборенду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка закріплена за ним на підставі договорів оренди строком на два роки.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_9 діяв відповідно до п.6 договору про спільну сумісну діяльність від 1 лютого 2006 року, укладеного між ПП ОСОБА_9 і ОСОБА_6, були предметом перевірки районного суду, де ні засуджений ОСОБА_5, ні його батько ОСОБА_9, не змогли надати суду оригіналу зазначеного договору, тому правильно визнані необгрунтованими.

Таким чином, твердження у касаційній скарзі про неповноту та однобічність досудового слідства та судового розгляду справи є безпідставними, оскільки було вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення обставин, які як викривали так і тих, що виправдовували ОСОБА_5

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення.

Порушень процесуальних прав засудженого ОСОБА_5 не встановлено.

Отже, підстав для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд, як про це ставиться питання у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_4 відмовити.