Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 23 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2009 року.

Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 4 червня 2009 року засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області, згідно ст. 89 КК України не судимого,

за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Зазначеним вироком ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 30 листопада 2008 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в житловому будинку в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області під час сварки з ОСОБА_8 умисно завдав останньому удари ножем по голові, в груди та живіт. Смерть ОСОБА_8 настала від ножового поранення серця з наступною тампонадою серця.

Вироком Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2009 року вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 4 червня 2009 року в частині призначення покарання засудженому скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просять пом’якшити призначене апеляційним судом покарання, у зв’язку з його невідповідністю тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, застосувавши вимоги ст. 69 КК України. На їх думку судом апеляційної інстанції не була врахована протиправна поведінка потерпілого, думка однієї з потерпілих, а також не враховані обставини, що пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора та потерпілого ОСОБА_5 про відсутність підстав для задоволення скарг захисника та засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам і у касаційних скаргах не оспорюються.

Також не оспорюються захисником і засудженим викладені у вироку висновки про кваліфікацію неправомірних дій ОСОБА_6 за ч.1 ст. 115 КК України.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженим покарання, внаслідок його м'якості, навівши переконливі мотиви прийнятого рішення.

Вирішуючи питання про призначення засудженому покарання, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував характер, ступінь тяжкості й наслідки вчиненого засудженим злочину, який є особливо тяжким, дані про його особу, що він за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, а також обставини справи, які впливали на вид і розмір призначеного покарання.

Зокрема, враховано вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, часткове визнання вини у вчиненні злочину внаслідок неправомірної поведінки потерпілого, що давало підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що посилання в апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на м’якість призначеного ОСОБА_6 покарання, яке за своїм розміром було явно несправедливим, відповідають матеріалам справи. Тому були підстави скасувати вирок місцевого суду в цій частині та призначити засудженому більш суворе покарання.

Доводи у касаційних скаргах про те, що апеляційним судом не враховані обставини, які пом’якшують покарання, не взята до уваги думка однієї з потерпілих, яка просила суворо не карати засудженого, не впливають на рішення апеляційного суду в частині призначеного покарання та не можуть бути підставою до застосування вимог ст. 69 КК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав до пом’якшення призначеного апеляційним судом засудженому ОСОБА_6 покарання, яке є справедливим, необхідним й достатнім для попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційні скарги засудженого та захисника залишити без задоволення, а на вирок Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2009 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.