Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 23 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на судові рішення щодо ОСОБА_4,

постановою Рівненського міського суду від 19 червня 2009 року Рівненської області

за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. "ґ" ст. 1 Закону України від 12 грудня 2008 року "Про амністію", а справу провадженням закрито.

В апеляційному порядку постанова суду щодо ОСОБА_4 не переглядалась.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення у тому, що 20 березня 2008 року, працюючи на посаді голови Рівненської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (ММСЕК), як службова особа, у приміщенні Рівненської ММСЕК, що знаходилась у м. Рівне по вул. Дніпровська,4, за прийняття рішення з використанням свого службового становища про встановлення ОСОБА_5 третьої групи інвалідності, вона одержала від останньої хабар у сумі 600 євро, що складало 4 754 грн 67 коп.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на незаконність постанови суду про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, просить указану постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На думку автора подання суд першої інстанції неповно дослідив всі обставини справи, не допитав свідка ОСОБА_5, лише вибірково дослідив долучені до справи письмові документи

Згідно з ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, про яке йде мова у поданні прокурора, можуть бути – істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

У зв’язку з цим, перевірка викладених у касаційному поданні прокурора доводів щодо неповноти судового слідства до компетенції касаційного суду не відноситься.

Як свідчать матеріали даної справи під час досудового слідства ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення у одержанні нею, як службовою особою, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно і поєднане з вимаганням хабара. Ці дії були кваліфіковані за ч.2 ст. 368 КК України.

Але, із змісту протоколу судового засідання видно, що 19 червня 2009 року, під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор подав суду постанову про зміну пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення, у якій, посилаючись на відсутність доказів вчинення нею злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, та доказів вимагання ОСОБА_4 хабара, він перекваліфікував її дії на ч.1 ст. 368 КК України.

При цьому, дії прокурора, а також дії суду першої інстанції стосовно прийняття указаної постанови прокурора, відповідали положенням, передбаченим ст. 277 КПК України.

Відповідно до ст. 275 КПК України, розгляд справи судом проводиться тільки в межах пред’явленого підсудному обвинувачення.

У зв’язку з цим, посилання у поданні на те, що прийнявши від прокурора постанову про зміну обвинувачення, суд не навів у своїй постанові аналізу та оцінки доказів про вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, колегія суддів не може розцінити як підставу для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, як видно із матеріалів справи, органами досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_4 народилась 04 травня 1949 року. З цього приводу не було ніяких зауважень і у прокурора, який затверджував обвинувальний висновок. Указана дата була врахована судом при вирішенні питання застосування до підсудної амністії.

Будь-які дані, які б свідчили про те, що зазначена дата народження є помилковою і не відповідає дійсності, у матеріалах кримінальної справи та у касаційному поданні прокурора відсутні.

З врахуванням наведеного безпідставними вважає колегія суддів доводи прокурора про неправильність рішення суду в частині застосування амністії без наведення доказів щодо віку підсудної.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Рівненської області відмовити.