Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 23 лютого 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій, на судові рішення за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення справи.

Постановою прокурора Харківської області від 16 грудня 2008 року скасовано постанову прокурора Золочівського району Харківської області від 13 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи №40080048 за фактом перевищення службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням зброї співробітниками відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області та 4-го міжрегіонального відділу антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС України, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, а також порушено кримінальну справу відносно старшого оперуповноваженого відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області підполковника міліції ОСОБА_1, 17 червня 1975 року народження, за фактом перевищення ним своїх службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням зброї, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

Постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 березня 2009 року задоволено скаргу ОСОБА_1, визнано незаконною і скасовано постанову прокурора Харківської області від 16 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 365 КК України і в порушенні кримінальної справи за ч.2 ст. 365 КК України за даним фактом відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 9 квітня 2009 року постанову судді залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд при розгляді скарги дав оцінку доказам у справі, для порушенні якої були і привід, і підстави, що рішення про відмову в порушенні справи суд мав прийняти окремою постановою з посиланням на ст. 6 КПК України, а також на те, що положення ст. 2368 КПК України про відмову судом у порушенні справи визнані неконституційними.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи відносно нього, суд перевірив, чи всі ознаки зазначеного у постанові злочину викладені в мотивувальній її частині, та чи належним був привід для порушення даної справи. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого й апеляційного судів про відсутність на момент порушення кримінальної справи достатніх підстав для цього, оскільки матеріали дослідчої перевірки не містять даних про вчинення ОСОБА_1 діянь, які містять ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, а під час прийняття рішення про порушення справи прокурором не взято до уваги пояснень співробітників відділу швидкого реагування "Сокіл" та 4-го міжрегіонального відділу антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС України про обставини застосування зброї підполковником міліції ОСОБА_1 та висновку службового розслідування щодо дотримання законності при проведенні 30 листопада 2008 року оперативно-профілактичних заходів від 10 грудня 2008 року.

Оскільки положення п.2 ч.16 ст. 2368 КПК України "і виносить постанову про відмову в порушенні справи" в силу Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 (v016p710-09) втратило чинність як таке, що є неконституційним, решта доводів касаційного подання стосовно правильності відмови судом у порушенні даної справи задоволенню теж не підлягають.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду з метою скасування зазначених судових рішень із мотивів, наведених у поданні прокурора.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій.