Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 лютого 2010 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 3 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року,

постановами прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя від 12 червня 2008 року порушено кримінальні справи щодо директора ТОВ "Термопласттехнопоставка" ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з постановами директор ТОВ "Термопласттехнопоставка" ОСОБА_1 шляхом заниження об’єкта оподаткування в 4 кварталі 2005 року ухилився від сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за жовтень – листопад 2005 року на загальну суму 737 603 грн., що є особливо великим розміром, а у грудні 2005 року тим же способом ухилився від сплати податку на додану вартість у розмірі 142 929 грн., що є значним розміром.

3 листопада 2008 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, розглянувши скарги ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на ці постанови, скасував їх та відмовив у порушенні кримінальних справ щодо ОСОБА_1 за ч. 1, 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, резолютивну частину постанови суду уточнено вказівкою про те, що у порушенні кримінальних справ щодо ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 3 ст. 212 КК України відмовлено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 6 КПК України.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильну оцінку судами обох інстанції постанови прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 10 червня 2008 року, оскільки її зміст, не зважаючи на технічну помилку у резолютивній частині рішення щодо дати постанови, свідчить про те, що нею скасована постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2007 року. Указує на порушення судом вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, який не перевірив наявність приводів та підстав для порушення кримінальних справи. Просить судові рішення скасувати, а відповідні матеріали направити для проведення досудового слідства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали, на підставі яких порушено кримінальні справи, а також матеріали за скаргами, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні кримінальної справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.

Як убачається з матеріалів, на підставі яких порушено кримінальні справи, 5 липня 2007 року старший оперуповноважений ВПМ ДПІ Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на підставі даних матеріалів перевірки дотримання службовими особами ТОВ "Термопласттехнопоставка" податкового законодавства у період з 1 жовтня по 31 грудня 2005 року виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи щодо директора цього товариства ОСОБА_1 за відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Заступник прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя 19 липня 2007 року скасував цю постанову, а матеріали за даним фактом спрямував на додаткову перевірку.

Розглянувши матеріали, які надійшли від прокурора для додаткової перевірки, старший оперуповноважений ВПМ ДПІ Орджонікідзевського району м. Запоріжжя 14 серпня 2007 року повторно відмовив у порушені кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Дані про скасування цієї постанови у наданих суду матеріалах відсутні.

Твердження прокурора про те, що постанова від 14 серпня 2007 року скасована постановою прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 10 червня 2008 року, є неспроможними.

Зокрема, прокурор у касаційному поданні посилається на те, що у змісті постанови від 10 червня 2008 року йдеться про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2007 року, а в резолютивній частині прокурор помилково зазначив про скасування постанови від 26 червня 2007 року.

Разом із тим, будь – яких даних, які б давали підстави стверджувати про те, що у постанові від 10 червня 2008 року йдеться про незаконність постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2007 року, колегією суддів касаційного суду не виявлено. Зокрема, з тексту постанови убачається, що прокурором в результаті перевірки постанови старшого оперуповноваженого ВПМ ДПІ Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 5 липня 2007 року визнана незаконною та скасована постанова від 26 червня 2007 року, яка в матеріалах справи відсутня. В цій постанові прокурора не згадується постанова старшого оперуповноваженого ВПМ ДПІ Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 14 серпня 2007 року.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав, що постанова органу дізнання від 14 серпня 2007 року по тому ж факту постановою від 12 червня 2008 року прокурором не скасована.

Не заслуговують на увагу також доводи прокурора про те, що суд у порушення вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України не перевірив наявність приводів та підстав для порушення кримінальних справ. Оскільки порушення кримінальної справи без скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по цьому ж факту є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, суд обґрунтовано при розгляді скарг не оцінював наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення матеріалів за скаргами ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.