Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року щодо нього.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, раніше судимого 23.09.08. за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він, діючи повторно, у невстановлений слідством час із невстановленого джерела придбав інгредієнти для виготовлення психотропної речовини – метамфетаміну гідрохлориду та у невстановлений слідством час за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_1 виготовив з них без мети збуту невстановлену кількість, але не менше 0,502г, названої психотропної речовини, яку зберігав там же до 8 жовтня 2008 року, коли під час обшуку за вищевказаною адресою її було виявлено і вилучено у нього працівниками міліції.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати і направити справу на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, однобічно і упереджено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону щодо збирання та закріплення доказів, інкримінованого йому злочину він не вчиняв, матеріали справи, зокрема, протокол обшуку, під час якого за місцем його проживання було виявлено і вилучено психотропну речовину та засоби для її виготовлення, сфальсифіковано працівниками міліції, а викладені у вироку висновки суду про його винуватість не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема: даними протоколу обшуку, відповідно до яких у присутності понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено і вилучено чотири згортки з фольги з порошком білого кольору, який згідно з поясненнями самого ОСОБА_1 є "амфетаміном" для його власного вживання, а також пластикові пляшки з соляною кислотою, порожні конвалюти з-під пігулок, поліетиленові пакети з червоним фосфором, посуд, прилади, медичні шприци, ваги та інші предмети, які за поясненнями ОСОБА_1 він використовував для виготовлення "амфетаміну"; показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які розповіли про обставини обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 так, як їх наведено у протоколі обшуку, зазначивши, що до початку обшуку ОСОБА_1 було оголошено постанову про проведення обшуку, після чого він відчинив двері своєї квартири власним ключем, незаконного впливу на ОСОБА_1 при проведенні обшуку не здійснювалося, усе виявлене під час обшуку заносилося до протоколу, який після складання було підписано ними та ОСОБА_1, при цьому зауважень на протокол від останнього не надійшло; аналогічними за змістом показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Підстав для обмови ОСОБА_1 свідками і понятими з матеріалів справи не вбачається.

Також не виявлено даних, які б свідчили про фальсифікацію протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 Крім того, доводи такого змісту мають перевірятися прокуратурою і за певних обставин можуть бути підставою для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

Як убачається з даних висновку судово-хімічної експертизи, речовина, вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, вагою 0,055г, 0,216г, 0,126г та 0,105г є психотропною речовиною – "метамфетаміну гідрохлоридом", рідини об’ємом 250мл, 140мл, 30мл та 0,3мл є прекурсором – соляною кислотою; вилучені предмети не є обладнанням, спеціально призначеним для виготовлення наркотичних засобів, проте на деяких з них виявлено залишки особливо небезпечної психотропної речовини – "препарату, кустарно виготовленого з ефедрину, псевдоефедрину" і психотропної речовини "метамфетаміну гідрохлорида", що дозволяє припусти використання цих предметів для виготовлення чи зберігання зазначених психотропних речовин.

Посилання у касаційній скарзі засудженого на те, що психотропні речовини підкинули у його квартиру працівники міліції перевірялися під час розгляду справи судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Доводи ОСОБА_1 про те, що обшук за місцем його проживання було проведено до порушення щодо нього 17 жовтня 2008 року кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, внаслідок чого він є незаконним, не заслуговують на увагу. З матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_1 убачається, що підставою для проведення обшуку стала постанова судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2008 року, винесена в порядку, передбаченому ст. 177 КПК України, за результатами розгляду погодженого з прокурором подання слідчого, який провадив досудове слідство у кримінальній справі, порушеній 30 вересня 2008 року за фактом незаконного збуту психотропних речовин ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України (т. 1, а. с. 1, 21, 22). Постановою слідчого від 25 листопада 2008 року обидві справи об’єднано в одне провадження (т. 1, а. с. 147). Те, що згодом, 6 грудня 2008 року, кримінальну справу, порушену за ч. 1 ст. 307 КК України, було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного злочину, не є підставою вважати проведені під час її розслідування слідчі дії, в тому числі й обшук, незаконними (т. 2, а. с. 7).

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.