Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 18 лютого 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 19 травня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 4 червня 2009 року,

постановою начальника відділу БКОЗ УСБ України в Херсонській області від 11 березня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом контрабанди товарів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.

Згідно з постановою про порушення кримінальної справи 4 листопада 2008 року на Херсонську митницю одержувачу ТОВ "Автомобільний завод "ВІПОС" надійшов вантаж: вісім автомобілів марки "Ауді А4", 2008 року випуску. Проте у вантажних митних деклараціях на ці автомобілі їх було позначено як частини автомобілів для промислового складання, що свідчить про переміщення їх через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 19 травня 2009 року скаргу ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Автомобільний завод "ВІПОС", на цю постанову задоволено, постанову про порушення кримінальної справи скасовано і в порушенні справи відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 4 червня 2009 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вищевказаних судових рішень і направлення матеріалів судового провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи на новий судовий розгляд. Даючи аналіз даним, які містяться в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, стверджує про наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів та підстав до її порушення, а також про дотримання вимог ст. 98 зазначеного Кодексу щодо порядку її порушення. Вважає, що, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, суд вийшов за межі своїх повноважень з розгляду зазначеної категорії справ, передбачені ст. 236-8 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи та матеріали, на підставі яких її було порушено, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Так, відповідно до вимог ч. 14 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою або залишає скаргу без задоволення, або задовольняє скаргу і скасовує постанову про порушення справи (положення п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України, відповідно до якого суддя, задовольняючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи і скасовуючи постанову, виносить постанову про відмову в порушенні справи, втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09 (v016p710-09) ).

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 97 КПК України, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

За ч. 1 ст. 98 КПК України, яка встановлює порядок порушення справи, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Перелік приводів до порушення кримінальної справи встановлений ч. 1 ст. 94 КПК України. Згідно з ч. 2 зазначеної статті кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як убачається з постанови про порушення кримінальної справи за фактом контрабанди товарів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, приводом до її порушення вказано безпосереднє виявлення органом дізнання ознак зазначеного злочину.

При цьому на обґрунтування твердження у постанові про те, що товари, які 4 листопада 2008 року надійшли на Херсонську митницю і згідно з вантажними митними деклараціями є частинами автомобілів для промислового складання, насправді вважаються готовими автомобілями, орган дізнання посилається на дані, що містяться у пояснювальній записці до актів експертного товарознавчого дослідження №№ 33-40.

Згідно з цими актами (а точніше, як убачається з матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, висновками) їх складено за результатами експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості транспортних засобів. Зазначені дослідження було проведено експертом-автотоварознавцем Давиденком О.І., який згідно зі свідоцтвом Міністерства юстиції України № 116 від 1 жовтня 1999 року, сертифікатом № 5063/06 від 29 серпня 2006 року, на підставі яких він здійснює свою діяльність і копії яких знаходяться в матеріалах, на підставі яких було порушено справу, має кваліфікацію судового експерта зі спеціальності 12.2 "Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру шкоди, завданої власнику транспортного засобу" і є спеціалістом у галузі оцінювання дорожніх транспортних засобів. Крім того, із вступної частини висновків убачається, що метою проведення дослідження було саме визначення вартості восьми кузовів автомобіля "Ауді А4".

У пояснювальній записці до висновків експерт-автотоварознавець вказує, що з його точки зору ці вісім кузовів слід вважати не як кузови, а як автомобілі, посилаючись при цьому на Закон України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" від 19 вересня 1997 року № 535/97-ВР (535/97-ВР) , відповідно до якого, якщо на кузові автомобіля установлено три або більше із зазначених у пунктах 7-9 статті 1 Закону компонентів, то такий кузов автомобіля вважається готовим автомобілем. Проте зазначений Закон втратив свою чинність 1 січня 2008 року, тобто до ввезення кузовів, про які йдеться, на митну територію України. Крім того, у пояснювальній записці навіть не зазначено, які саме компоненти встановлено на цих кузовах, щоб вважати їх готовими автомобілями.

При цьому, як зазначено у самій постанові про порушення кримінальної справи, під час митного огляду на території отримувача товару ТОВ "Автомобільний завод "ВІПОС" у присутності представників зазначеного підприємства та посадових осіб Херсонської митниці, уповноважених у встановленому законом порядку на класифікацію товарів для митних цілей, встановлено, що отриманий вантаж є кузовами автомобілів "Ауді А4" з комплектуючими до них.

За таких обставин колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій у тому, що висновок органу дізнання про існування достатніх даних, які свідчать про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, ґрунтується на припущеннях, а самі дані отримано з незаконних джерел.

Отже підстав для призначення даної кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 19 травня 2009 року, якою скасовано постанову начальника відділу БКОЗ УСБ України в Херсонській області від 11 березня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом контрабанди за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 4 червня 2009 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни, відмовити.