Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Черкаської області на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 22 травня 2009 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ватутіне Черкаської області, раніше не судимого,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ватутіне Черкаської області, раніше не судимого,

та

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ватутіне Черкаської області, раніше не судимого,

визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено їм за цим законом покарання 3 роки позбавлення волі кожному.

На підставі ст. ст. 104, 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов’язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на кожного з них обов’язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Цивільний позов у справі залишено без розгляду.

Вирішено питання про речові докази.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно судові витрати у справі в розмірі 112 грн. 68 коп.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними в тому, що вони у ніч з 13 на 14 березня 2009 року близько 0 год. за попередньою змовою між собою проникли у приміщення агрегатного складу, розташованого на території АТП-2362, що по вул. Транспортній, 2 в м. Ватутіне Черкаської області, звідки таємно викрали 10 автомобільних ресор загальною вартістю 1800 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також виду й міри призначеного їм покарання, ставить питання про скасування вироку щодо них у зв’язку з істотним порушенням судом кримінально-процесуального закону при вирішенні питання про відшкодування судових витрат у справі. Мотивує тим, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 93 КПК України суд поклав судові витрати на засуджених солідарно і просить постановити стягнути ці витрати у рівних долях з кожного із них.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Викладені в поданні доводи прокурора про порушення судом при вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі вимог кримінально-процесуального закону заслуговують на увагу, оскільки згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України в тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону, визнавши ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні злочину, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо них, постановив покласти судові витрати у справі на засуджених солідарно.

Проте, як убачається з квитанції на аркуші справи 236, через два дні після проголошення вироку 25 травня 2009 року судові витрати у справі в розмірі 112 грн. 68 коп. було сплачено у повному обсязі одним із засуджених – ОСОБА_1, а повороту виконання вироку суду у разі його скасування вищестоящим судом кримінально-процесуальний закон не передбачає. При цьому згідно з ч. 1 ст. 544 ЦК України ОСОБА_1 як особа, що виконала обов’язок з відшкодування судових витрат, покладений на нього судом солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, має право на зворотну вимогу до кожного з них у рівній частці за вирахуванням тої, яка припадає на нього.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для призначення даної кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Черкаської області у кримінальній справі щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.