Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 18 лютого 2010 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 червня 2009 року, -

17 березня 2009 року прокурором відділу нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Автономної Республіки Крим за результатами перевірки заяви ОСОБА_5 про порушення кримінальної справи щодо колишніх працівників міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працівника міліції ОСОБА_8, які на думку заявника сфальсифікували матеріали кримінальної справи щодо нього, а також ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які брали участь у слідчих діях під час розслідування зазначеної кримінальної справи як поняті, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених статтями 364- 366 КК України, та щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2009 року скаргу ОСОБА_5 на зазначену вище постанову прокурора залишено без задоволення.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 червня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати зазначені вище постанову місцевого суду, ухвалу суду апеляційної інстанції та постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи. Своє прохання мотивує тим, що судом не було всебічно та повно перевірені обставини, викладені у його скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Указує на те, що при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи прокурором не були перевірені всі обставини, викладені у його заяві, зокрема, не проведено судово-почеркознавчої експертизи, яка могла б підтвердити чи спростувати його доводи про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи щодо нього, в якій 17 вересня 2008 року апеляційним судом Миколаївської області було винесено виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, який вважав, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали судової справи за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали, на підставі яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 99 КПК України прокурор, слідчий та орган дізнання можуть відмовити в порушенні кримінальної справи при відсутності підстав до порушення кримінальної справи.

Згідно з вимогами ст. 236-2 КПК України при розгляді скарги на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє, чи були виконанні вимоги ст. 99 КПК України.

Постанова судді за результатами перевірки законності і обґрунтованості рішень органу дізнання, слідчого, прокурора має бути мотивованою.

Як убачається із матеріалів, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, у скарзі до Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 указував на фальсифікацію ряду процесуальних документів у кримінальній справі щодо нього за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15, частинами 3,4 ст. 27, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у якій 17 вересня 2008 року апеляційним судом Миколаївської області було постановлено виправдувальний вирок. Зокрема, що у заяві від імені ОСОБА_7 до правоохоронних органів стоїть підпис іншої особи, у протоколі застосування спеціальних хімічних речовин, підписи понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також ОСОБА_7 виконані іншими особами, у протоколах огляду також стоїть підпис не ОСОБА_7 Зазначав, що наведені вище документи були сфальсифіковані працівниками міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Просив провести почеркознавчу експертизу та у разі підтвердження його доводів притягнути зазначених осіб до кримінальної відповідальності.

У скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_5 зазначав про неналежну перевірку викладених у його заяві доводів. Звертав увагу на порушення строків розгляду його скарги та необ’єктивність проведеної перевірки. Зазначав, що не було опитано його та не проведено почеркознавчу експертизу. Вважав, що посилання прокурора на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області у кримінальній справі щодо нього про відмову в задоволенні клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи, як на одну з підстав відмови у порушенні кримінальної справи, є незаконним.

Залишаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи без задоволення, суд обмежився висновком, що перевірку за заявою ОСОБА_5 проведено повно, а постанову про відмову в порушенні кримінальної справи винесено законно та обґрунтовано.

Однак, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення органу досудового слідства, суд належним чином не перевірив матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи та не дав мотивованої відповіді на наведені вище доводи скаржника.

Таким чином, рішення місцевого суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення, тому відповідно до вимог ст. 398 КПК України постанова суду підлягає скасуванню.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_5, у порушення ст. 377 КПК України не встановив та не усунув порушення, допущені судом першої інстанції, а також вдався до аналізу ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 18 серпня 2008 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про проведення додаткової почеркознавчої експертизи, що не стосується перевірки доводів його скарги, тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно і об’єктивно дослідити матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, та прийняти законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 червня 2009 року скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 364- 365 КК України, та щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України, направити на новий судовий розгляд.