Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2009 року,

зазначеною постановою районного суду задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову ст. помічника прокурора Львівської області від 17 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом неналежного виконання державними виконавцями підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУ юстиції у Львівській області своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а в порушенні кримінальної справи - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2009 року дану постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

З постанови прокурора про порушення кримінальної справи убачається, що 17.07.2007 року невстановлена особа пред’явила у зазначений підрозділ примусового виконання рішень виконавчий лист №6-5676/2005 від 11.11.2005 року Яворівського районного суду Львівської області про стягнення з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_6 302 000 грн. шкоди, заподіяної каліцтвом та іншими ушкодженнями здоров’я, та 1 700 грн. державного мита.

Незважаючи на те, що даний виконавчий документ не відповідав вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , він був прийнятий до виконання і боржнику надано термін для добровільного виконання рішення суду до 25 липня 2007 року.

В порушення зазначеного закону, державний виконавець, не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та про можливе вчинення останнім дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду у встановлений строк, виніс постанову від 27.07.2007 року, якою приєднав вказане виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДАП "Львівські авіалінії" на користь юридичних та фізичних осіб коштів на загальну суму 12 171 159 грн. 31 коп., вказавши про те, що боржник рішення суду не виконав.

Відповідно до розпорядження державного виконавця, за виконавчим листом №6-5676/2005 було перераховано на користь ОСОБА_6 кошти у сумі 285 473 грн. 30 коп. та виконавчий збір до держбюджету на суму 28 547 грн.

Однак, дослідчою перевіркою встановлено, що у 2005 році цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ДАП "Львівські авіалінії" про відшкодування шкоди Яворівським районним судом Львівської області не розглядалася і виконавчий лист не видавався. Таким чином, внаслідок незаконних дій державних виконавців ДАП "Львівські авіалінії" було заподіяно шкоду у сумі 314 020 грн. 67 коп.

У касаційному поданні прокурор вказує на наявність достатніх приводів та підстав для порушення даної справи та просить скасувати судові рішення і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з постанови суду першої інстанції, обґрунтуванням для скасування постанови про порушення кримінальної справи слугувала неповнота перевірки обставин вчинення злочину та відсутність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Разом з тим, суд при винесенні даного рішення не взяв до уваги того, що приводом до порушення даної кримінальної справи стало звернення в.о. Міністра транспорту та зв’язку України, за результатами перевірки якого було встановлено, що кошти з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_6 були перераховані за виконавчим листом, який не відповідав вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , а саме: у ньому не було вказано строк його пред’явлення до виконання та був відсутній підпис секретаря суду.

Судом також не враховано, що державний виконавець, всупереч вимогам зазначеного Закону та своїм службовим обов’язкам, не пересвідчився в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та про здійснення чи нездійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення, а виніс постанову, якою приєднав дане виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДАП "Львівські авіалінії" на користь юридичних та фізичних осіб коштів на загальну суму 12 171 159 грн. 31 коп., вказавши про те, що боржник рішення суду не виконав. На підставі цього було здійснено перерахування коштів з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_6

Дослідчою перевіркою також встановлено, що цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ДАП "Львівські авіалінії" про відшкодування шкоди Яворівський районним судом не розглядалася, виконавчий лист по ній не видавався, а з пояснень самого ОСОБА_6 встановлено, що він у виконавчу службу із заявою не звертався, а у 2003 році загубив свій паспорт, у зв’язку з чим йому було видано новий паспорт.

За таких обставин, висновок суду про неповноту проведеної перевірки та про відсутність підстав для порушення кримінальної справи є необґрунтованим.

Крім того, судом залишено поза увагою те, що провести повну перевірку наведених доказів, встановити передумови та причини зазначених обставин можна тільки під час проведення досудового слідства в рамках порушеної кримінальної справи.

Отже, скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи, місцевий суд не перевірив належним чином наявність приводів і підстав для її порушення.

Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи не перевірив усіх доводів, наведених в апеляції прокурора, і допущених судом першої інстанції недоліків не усунув.

Скасовуючи постанову прокурора від 17 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи, як місцевий, так і апеляційний суди водночас допустили порушення вимог ст. 399 КПК України, оскільки вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 27 листопада 2008 року були скасовані з цих же підстав постанова Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2007 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 25 січня 2008 року.

Виходячи з того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в судах, задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2009 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Керуючись положеннями ст. 38 КПК України, запропонувати голові апеляційного суду Львівської області обговорити питання про зміну підсудності даної справи з метою забезпечення її об’єктивного розгляду.