Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2009 року щодо ОСОБА_1,

зазначеною постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, внаслідок зміни обстановки, а кримінальну справу щодо нього – закрито.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, працюючи на посаді помічника начальника Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, будучи службовою особою та виконуючи функції представника влади, 01.09.2006 року, приблизно о 21 годині, вийшовши за межі наданих йому повноважень та діючи всупереч вимогам Закону України "Про міліцію" (565-12) й "Інструкції про організацію роботи чергової частини", незаконно помістив у кімнату затриманих охоронця АТ "Галичфарм" ОСОБА_2 та начальника служби безпеки цього товариства ОСОБА_3, внаслідок чого останні незаконно утримувалися там протягом 13 годин, що заподіяло істотну шкоду їх охоронюваним правам та законним інтересам. Зокрема, стан здоров’я ОСОБА_3 під час перебування у райвідділі погіршився, він потребував надання йому медичної допомоги і госпіталізації, однак ОСОБА_1 цього здійснено не було.

У касаційному поданні прокурор вказує на порушення судом вимог кримінально-процесуального закону та просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Крім того, при звільненні особи від кримінальної відповідальності суду необхідно переконатися, що діяння, яке поставлено їй у провину, дійсно мало місце, воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні.

Як убачається з матеріалів справи, доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на досліджених під час судового слідства доказах, зокрема: показаннях підсудного, потерпілих та свідків, а тому посилання прокурора на те, що судом не було доведено подію злочину та особу, яка його вчинила, є безпідставним.

При обґрунтуванні рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки суд, відповідно до вимог ст. 48 КК України, вказав, що він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, прослужив в органах внутрішніх справ понад 25 років, а з грудня 2006 року – звільнений на пенсію за вислугою років, позитивно характеризується, потерпілі жодних претензій до нього не мають. Тому суд, враховуючи ці обставини, разом із позицією прокурора про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, прийняв обґрунтоване рішення про те, що підсудний перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки та належним чином мотивував своє рішення.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування постанови суду, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити заступнику прокурора Львівської області у задоволенні його касаційного подання на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2009 року щодо ОСОБА_1.