Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 18 лютого 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 6 жовтня 2008 року, якою кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ст. 356 КК України закрито на підставі ст. 282 КПК України у зв’язку з неявкою потерпілої в судове засідання без поважних причин,

Козирєв обвинувачувався потерпілою в тому, що він самовільно без її дозволу перебудував і частково використав належну їм на праві сумісної власності будівлю в м. Українка.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 6 жовтня 2008 року кримінальну справу закрито на підставі ст. 282 КПК України у зв’язку з неявкою потерпілої в судове засідання без поважних причин.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати постанову та ухвалу з направленням справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального та істотні порушення процесуального закону. Твердить, що місцевий суд безпідставно закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_3, оскільки на її розгляд вона не явилася з поважних причин, а про дату розгляду справи в апеляційному суді її взагалі не повідомили.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступи ОСОБА_3 і захисника – адвоката ОСОБА_1, які просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову та ухвалу – без зміни, думку прокурора, яка вважала, що касаційна скарга потерпілої підлягає задоволенню, просила скасувати постанову та ухвалу, а матеріали провадження – направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню.

Рішення суду про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 282 КПК України у зв’язку з неявкою потерпілої в судове засідання без поважних причин, є обґрунтованим і в колегії суддів сумніву не викликає.

Кримінальна справа, порушена щодо ОСОБА_3 за ст. 357 КК України за скаргою потерпілої ОСОБА_2, у період з 17 липня 2007 року по 6 жовтня 2008 року перебувала на розгляді в Кагарлицькому районному суді Київської області. По справі було проведено дев’ять судових засідань, які неодноразово переносились з різних причин, у тому числі й через неявку потерпілої. В черговий раз в зв’язку з неявкою потерпілої справу було відкладено на 6 жовтня 2008 року (а. с. 139), про що належним чином повідомлено потерпілу та її представника (а. с. 144 і 145).

Ураховуючи, що в судове засідання 6 жовтня 2008 року потерпіла ОСОБА_2 не з’явилася і про поважність причин неявки суду не повідомила, суд обґрунтовано виніс постанову про закриття кримінальної справи на підставі ч. 3 ст. 282 КПК України.

З правильністю такого рішення місцевого суду небезпідставно погодилася апеляційна інстанція.

Доводи скаржниці про те, що ухвалу апеляційного суду постановлено з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, потерпілу ОСОБА_2 та її представника було належним чином повідомлено про дату і час розгляду справи в апеляційному суді (а. с. 182).

За таких обставин вважати рішення судових інстанцій необґрунтованими чи такими, що суперечить вимогам закону, підстав немає.

Тому, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 6 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2008 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.