Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком і покладанням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 грн. витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, і 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджено за те, що він 3 серпня 2008 року о 18-ій год. 15 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на території свого городу, розташованого АДРЕСА_1, з хуліганських мотивів, що супроводжувалось особливою зухвалістю, штовхнув ОСОБА_1 на землю і руками її побив, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначаючи, що дії ОСОБА_2 мають бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки ним було вчинено хуліганство із застосуванням спеціально пристосованого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, ножа. Посилається на неповноту і однобічність судового слідства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачення ОСОБА_2 органом досудового слідства було пред’явлено за ч. 1 ст. 296 КК України.

Під час судового розгляду справи потерпіла ОСОБА_1 і її представник будь-яких клопотань про повернення справи на додаткове розслідування з підстав необхідності кваліфікації дій підсудного за статтею Кримінального кодексу України (2341-14) , яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, не заявляли і в судових дебатах вважали правильним кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України.

За таких обставин, суд визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства та кваліфікував його дії відповідно до пред’явленого обвинувачення, а саме, за ч. 1 ст. 296 КК України.

Крім того, показання потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 у ході хуліганства намагався застосувати ніж, перевірялись при розслідуванні справи і свого підтвердження не знайшли.

У зв’язку з чим, постановою слідчого Барвінківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 16 січня 2009 року в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України ( а. с.101).

Даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 оскаржувала вищезгадану постанову слідчого, матеріали справи не містять.

Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України кваліфіковані правильно, покарання йому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, у справі не встановлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1 відмовити.