Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 16 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 16 жовтня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

судимий 2 листопада 1999 року за ст.ст.17 ч.2, 141 ч.2; 141 ч.3, 142 ч.3,

143 ч.2, 144 ч.3 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі,

звільнений 25 вересня 2006 року за відбуттям строку покарання,

засуджений:

- за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ст. 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

В апеляційному порядку вирок не розглядався.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 6 червня 2008 року близько 12 години, в кухні кафе "Доля", що знаходиться в с.Доля Волноваського району, зі столика таємно повторно викрав належний гр.ОСОБА_2 мобільний телефон "Нокіа 5300", заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на суму 1249 грн..

16 серпня 2008 року близько 9 години ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, поблизу будинку АДРЕСА_1 умисно, з метою поїздки, таємно повторно незаконно заволодів транспортним засобом – скутером "Барракуда" вартістю 5550 грн., що належав гр.ОСОБА_3.

У касаційному поданні прокурор стверджує про неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину й особі засудженого та просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що за ст. 289 ч.2 КК України суд безпідставно обрав ОСОБА_1 мінімальне основне покарання та не призначив додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Транспортний засіб, яким незаконно заволодів засуджений ОСОБА_1, було повернуто власнику – потерпілому ОСОБА_3 наступного дня після події злочину. Державний обвинувач просив суд призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 289 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Рішення суду про непризначення додаткового покарання, що передбачене у санкції ч.2 ст. 289 КК України як альтернативне, обґрунтоване у мотивувальній частині вироку.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду з метою скасування вироку щодо ОСОБА_1 з мотивів, наведених у поданні прокурора.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.