826/12259/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість - 31.05.2016 Прийняття

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІПП-ЦЕНТР" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Ю.О.Електронікс-1" за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, за результатами якої складено акт № 487/22-3/24264063 від 22.05.2013, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в сумі 1 255 000 грн., в тому числі за серпень 2012 року.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.06.2013 № 1026552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1 882 500 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 255 000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 627 500 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.04.2012 між ТОВ "ІПП-ЦЕНТР" (Замовник) та ТОВ "Ю.О.Електронікс-1" (Виконавець) укладено договори на виконання робіт № ІЕл-1204-01, № ІЕл-1204-02.

Згідно умов договору № Ел-1204-01 Виконавець зобов'язується виконати науково-технічні роботи по темі: "Виконання розрахунків на міцність трубопроводів і ГНЦ енергоблоків № 1 та № 2 ВП ЗАЕС".

Згідно умов договору № ІЕл-1204-02 виконавець зобов'язується виконати науково-технічні роботи по темі: "Виконання розрахунків на міцність КР, ВБ і ГРР реактора енергоблоків № 1 та № 2 ВП ЗАЕС", а Замовник зобов'язується прийняти виконані Виконавцем роботи після їх закінчення по кожному етапу роботи, про що складатимуться відповідні акти здачі-приймання, згідно умов даних договорів.

Вартість робіт за договором № ІЕл-1204-01 становить: вартість отриманих робіт - 2 157 500,00 грн., ПДВ 20% - 431 500,00 грн. Загальна вартість - 2 589 000,00 грн.

Вартість робіт за договором № ІЕл-1204-02 становить: вартість отриманих робіт - 4 117 500,00 грн., ПДВ 20% - 823 500,00 грн. Загальна вартість - 4 941 000,00 грн.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав акти здавання-приймання робіт та податкові накладні.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за звітний період згідно даних податкової декларації ТОВ "ІПП-ЦЕНТР" відображено у складі податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Ю.О.Електронікс-1" ПДВ у розмірі 1 255 000,00 грн.

Вся первинна документація від імені ТОВ "Ю.О.Електронікс-1", в тому числі і податкові накладні, підписані ОСОБА_5

Матеріали справи свідчать, що в ході проведення перевірки ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "ІПП-Центр" податковим ревізором-інспектором використано матеріали, отримані від Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві від 18.03.2012 № 12/2-2979 та від 18.03.2012 № 12/2-2980, а саме: інформацію щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Ю.О. Електронікс-1", та копію пояснення гр. ОСОБА_5 (директор та головний бухгалтер даного підприємства), відповідно до яких Слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві опитано гр. ОСОБА_5, який повідомив про свою непричетність до здійснення господарської діяльності підприємства. За даним фактом 24.01.2013 зазначені відомості були внесені Слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві до ЄРДР №12013110000000099, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 КК України.

Відповідачем у суді апеляційної інстанції було надано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2015 року у справі № 757/5574/15-к про звільнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 358 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Виходячи з вищенаведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ТОВ "Ю.О.Електронікс-1" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в даному випадку ТОВ "ІПП-ЦЕНТР", і податкові накладні, підписані ОСОБА_5 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ "ІПП-ЦЕНТР" вказаних сум по взаємовідносинах з ТОВ "Ю.О.Електронікс-1".

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до приписів ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому, встановлення певних фактів в ході оперативно-розшукових заходів, слідства у кримінальній справі, що стосується осіб, причетних до створення підприємства (постачальника), не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення у кримінальній справі такі факти самі собою не є доказом вчинення злочину і допущення суб'єктом господарювання (покупцем) чи відсутності з боку останнього певного порушення вимог податкового законодавства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.12.2014, скасовуючи попередні рішення судів та направляючи справу на новий розгляд, вказав, що судам слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Ю.О.Електронікс-1", дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Однак, суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на інформацію отриману податковим органом в ході розслідування кримінальної справи, без дослідження всіх необхідних первинних документів, без з'ясування суті і змісту господарських операцій, та дослідження всіх належних та допустимих доказів у справі, зробили передчасний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, суди обох інстанцій неповно встановили всі обставини по даній справі, що входять до предмету доказування, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Наведені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.