Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 16 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 5 травня 2009 року щодо ОСОБА_6

вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2009 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що немає судимості,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 358 КК України до обмеження волі на строк один рік;

- за ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на строк один рік і шість місяців;

- за ч. 1 ст. 200 КК України до обмеження волі на строк один рік;

- за ч. 2 ст. 200 КК України до позбавлення волі на строк два роки;

- за ч. 3 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк три роки і шість місяців;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 5 травня 2009 року вирок щодо ОСОБА_6 в частині призначеного йому покарання змінено, на підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він з жовтня по листопад 2008 року, перебуваючи в м. Києві на вул. Хрещатик біля майдану Незалежності, знайшов паспорт на ім’я ОСОБА_7, у який вклеїв свою фотокартку з метою його подальшого використання.

Крім того, ОСОБА_6 з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, порушуючи встановлений порядок придбання, використання й обігу пластикових карток, що забезпечує нормальне функціонування банківської системи України та інших платіжних систем, у невстановлених осіб придбав за 1400 доларів США підроблені платіжні картки міжнародної платіжної системи "ВІЗА" на ім’я ОСОБА_7 У період часу з 24 листопада 2008 року по 25 листопада 2008 року ОСОБА_6, використовуючи підроблений паспорт та пластикові картки на ім’я ОСОБА_7, у м. Кіровограді в магазинах "Технополіс-1", "Фуршет", "Ельдорадо" незаконно заволодів побутовою технікою та продуктами харчування на загальну суму 24 381 грн. 03 коп.

25 листопада 2008 року ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні магазину "Комфі", що на вул. Маршала Конєва 2-а в м. Кіровограді, за допомогою підроблених зазначених вище паспорта та платіжних карток намагався заволодіти двома мобільними телефонами на загальну суму 4 958 грн., проте злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок невиправданої м’якості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Вергізової Л.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Застосовуючи до ОСОБА_6 ст. 75 КК України, та звільняючи його від відбування призначеного покарання з випробуванням, апеляційний суд послався на те, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, тяжких наслідків від злочину не настало, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану шкоду, злочини вчинив вперше внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин, викликаних необхідністю сплати кредит за квартиру під загрозою залишитися без житла.

Проте, апеляційним судом в достатній мірі не було враховано те, що засуджений ОСОБА_6 вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких. Також те, що він протягом короткого проміжку часу, використовуючи підроблені платіжні картки, вчинив сім епізодів заволодіння чужим майном, та був затриманий працівниками міліції при черговій спробі заволодіти чужим майном.

Крім того, пом’якшуючи покарання засудженому, апеляційний суд послався на те, що злочини ОСОБА_6 вчинив внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин. Проте, в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджували наявність цих обставин.

У зв’язку з цим, колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначеного місцевим судом, є непереконливим.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати вищенаведене і, якщо суд дійде висновку про винність ОСОБА_6 у вчинених злочинах, за які його притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, –

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 5 травня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати у зв’язку м’якістю призначеного покарання, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.