Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого:

– 11 червня 1980 року за ч.2 ст. 81 КК України 1960 року

на 2 роки позбавлення волі;

– 7 лютого 1983 року за ч.2 ст. 81, ч.2 ст.140, ч.2 ст.2153, КК України 1960 (2001-05) року на 5 років позбавлення волі;

– 23 листопада 1988 року за ч.2 ст. 180, ч.2 ст.2153, ст.208, КК України 1960 (2001-05) року на 3 роки позбавлення волі;

– 13 квітня 1992 року за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140 КК України

1960 року на 5 років позбавлення волі;

– 18 серпня 1997 року за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140 КК України

1960 року на 5 років позбавлення волі;

– 23 травня 2002 року за ч.3 ст. 185, ст. 304 КК України

на 5 років позбавлення волі,

звільненого 23 серпня 2006 року умовно-достроково

на 6 місяців 7 днів, засуджено:

– за ч.3 ст. 187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Цим вироком засуджено ОСОБА_6 за п. п. 4, 6, ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ст. 395 КК України з застосуванням ст. 70, 71 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, який касаційної скарги не подав і касаційного подання щодо нього не внесено.

Постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7:

– з ОСОБА_6 440 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

– з ОСОБА_5 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнано винуватими і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

7 лютого 2009 року, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 вчинити розбійний напад з застосуванням ножа на мешканця с. Ясне Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_8 з проникненням у житло, на що останній погодився.

Прибувши вночі до будинку потерпілого, розташованого по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 шляхом зламу вхідних дверей, проникли в будинок ОСОБА_8, де з погрозою застосування ножа та з застосуванням насильства почали вимагати у потерпілого кошти та цінності.

Коли ОСОБА_8 відмовився їх передати, ОСОБА_6 завдав потерпілому удар ножем в шию, а потім, вийшовши за межі домовленості з ОСОБА_5, з метою вбивства ОСОБА_8 з особливою жорстокістю завдав останньому не менше дев’ятнадцяти ударів ножем у шию, груди і живіт, від чого ОСОБА_8 внаслідок великої крововтрати 8 лютого 2009 року в 19 годин 30 хвилин помер в міській лікарні.

Після того, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 заволоділи майном потерпілого на загальну суму 1 421 грн. 44 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Доводи скарги обґрунтовуються тим, що суд необґрунтовано засудив його за ст. 187 КК України і висновки суду ґрунтуються на неповних та недостатньо перевірених доказах.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину.

Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

Доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що злочину він не вчиняв, а суд постановив вирок на неповних та суперечливих доказах не відповідають матеріалам справи.

Так, у явці з повинною, при допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_5 не заперечував, що разом з ОСОБА_6 ішли до потерпілого пити горілку і забрати рушницю, а коли останній їх не впустив, зламали двері, увійшли в будинок, де потім ОСОБА_6 бив ОСОБА_8 і вимагав золото і гроші (т. 1, а. с. 39 – 40, 166).

При огляді місця події були виявлені сліди злому дверей, сліди червоно-бурого кольору на підлозі та на одязі (т. 1, а.с. 9, 20 – 30).

За висновком судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_8 наступила внаслідок численних колото - різаних ран від гострої крововтрати. Зі слів хворого, який поступив до лікарні 7 лютого 2009 року біля 3 години ночі, його побили та заподіяли ножові поранення невідомі (т.1, а.с. 201 – 204).

У явці з повинною ОСОБА_6. також зазначено, що він разом з ОСОБА_5 ішли до потерпілого випити спиртне і забрати рушницю, де, зламавши двері, зайшли в будинок, в якому він потім бив потерпілого, в тому числі й ножем, після чого забрав речі останнього, які передав ОСОБА_5 для продажу (т. 1 а. с. 48 – 49).

Вказаним доказам в їх сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні розбійного нападу з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб.

Ці його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи та обставин, що обтяжують покарання.

При цьому судом враховано рецидив злочинів і те, що злочин ОСОБА_5 вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість вироку, не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволенню, а вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2009 року щодо нього – без зміни.