Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого – Драги В.П.

суддів – Гошовської Т.В., Жука В.Г.

розглянула у судовому засіданні 11 лютого 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 жовтня 2008 року

ОСОБА_1, 1980 року народження, громадянина України, раніше неодноразово судимого: останній раз за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 вересня 2008 року за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України в строк покарання зараховано відбуте частково покарання за попереднім вироком і за сукупністю злочинів призначене остаточне покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 січня 2009 року вирок змінено: ОСОБА_1 призначене за ст. 185 ч.3 КК України покарання пом’якшене до 4 років 6 місяців позбавлення волі і на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення цим покаранням покарання, призначеного за вироком від 2 вересня 2008 року, йому за сукупністю злочинів призначене остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні у м. Вінниці таких злочинів.

20 грудня 2007 року, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_1, зламавши замок з дверей підсобного приміщення між 3-м та 4-м поверхами будинку АДРЕСА_1, проник у це приміщення і вчинив крадіжку належного потерпілому ОСОБА_2 велосипеда вартістю 4 000 грн.

В ніч на 5 березня 2008 року ОСОБА_1 шляхом пошкодження частини стіни поруч з луткою вхідних дверей підсобного приміщення між 3-м та 4-м поверхами будинку АДРЕСА_2 проник у дане приміщення і вчинив крадіжку належного ОСОБА_3 майна на суму 960 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що органами досудового слідства безпідставно не були об’єднані в одне провадження порушені проти нього 2 останні кримінальні справи і внаслідок цього йому призначене суворе покарання, порушує питання про зміну судових рішень в частині призначення йому покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким дано належну оцінку.

Дії засудженого за ст. 185 ч.3 КК України кваліфіковані вірно.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції своїм вироком призначив засудженому покарання: за ст. 185 ч.3 КК України у виді 6 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України в строк покарання зарахував відбуте частково покарання за попереднім вироком і остаточно визначив йому за сукупністю злочинів покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі.

Апеляційний суд при розгляді справи за апеляцією засудженого, з наведенням в ухвалі належних мотивів, змінив вирок, пом’якшивши ОСОБА_1 призначене за ст. 185 ч.3 КК України та за сукупністю злочинів покарання до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Таке покарання є справедливим, оскільки відповідає тяжкості вчинених засудженим злочинів та даним про його особу.

Неправильного застосування до ОСОБА_1 кримінального закону або таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б істотними і тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено.

Отже, у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.