Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м.Києві 11 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_6

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2008 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, засуджено за ч.2 ст. 308 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 4 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна та без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладено певні обов’язки.

Постановлено стягнути з засудженого судові витрати, вирішено долю речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 24 лютого 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 засуджений за те, що влітку 2006 року на невстановленій земельній ділянці у с.Орловка Сарненського району Рівненської області викрав рослини снодійного маку вагою 1225,9 грам у перерахунку на суху речовину та перевіз до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1, де висушив, перемолов та зберігав з метою збуту.

25 грудня 2006 року у залі очікування вокзалу станції ОСОБА_7 був затриманий працівниками міліції, при цьому у нього було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – вищевказану речовину снодійного маку, який засуджений мав на меті збути у м.Лунінець Республіки Білорусь.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6, а кримінальну справу закрити відповідно до вимог п.2 ст. 6 КПК України. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вказує, що у справі не зібрано достатніх доказів про участь засудженого у вчиненні злочинів, вважає, що суд не взяв до уваги показання ОСОБА_6 про отримання доказів по справі незаконним шляхом та не перевірив алібі засудженого на час вчинення викрадення наркотичного засобу. Крім того, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Кравченко Є.С., яка вважала, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а судові рішення змінити: скасувати в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст. 308 КК України та виключити рішення про призначення покарання, призначеного за сукупністю злочинів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а судові рішення – зміні з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних по справі та досліджених судом доказів. Зокрема, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які показали, що під час їхнього чергування службова собака, навчена на пошук наркотичних засобів, відреагувала на пакет, що належав ОСОБА_6; показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що сам ОСОБА_6 пояснював, що в пакеті знаходиться макова солома, яку він збирався продати в Білорусії; даними протоколу огляду речових доказів; даних акту зважування макової соломи; протоколу відтворення обстановки і обставин події зі свідком ОСОБА_9, який брав участь у затриманні засудженого; даними висновку судово-хімічної експертизи про належність вилученої у ОСОБА_6 речовини до особливо небезпечного наркотичного засобу.

Що стосується доводів касаційної скарги про необгрунтованість засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст. 308 КК України, то вони є слушними.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку також мають наводитись докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного.

Всупереч цим вимогам закону в мотивувальній частині вироку щодо ОСОБА_6 не зазначено конкретних обставин викрадення ним наркотичного засобу.

Відсутні у вироку і докази вчинення ним цього злочину, крім його особистих показань під час досудового слідства. Однак, згідно з вимогами ч.2 ст. 74 КПК України показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці; а визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

В порушення названих вимог КПК України (1001-05) , суд не перевірив показання засудженого, а, крім того, не звернув уваги, що в матеріалах справи наявна довідка ТОВ "Обрій", зі змісту якої видно, що ОСОБА_6 з 31.01.2006 року по 4.10.2006 року, тобто в період інкримінованого злочину, перебував на роботі в м.Супоївка Згурівського району Київській області (т.1 а.с.325).

Таким чином, виходячи з обвинувачення, яке суд визнав доведеним і виклав у вироку, не вбачається підстав для кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст. 308 КК України.

На підставі ст. 400-1 КПК України, за наявності обставин, що виключають провадження у кримінальній справі, за відсутністю складу злочину, вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст. 308 КК України підлягає скасуванню, а справа закриттю.

У зв’язку з вищенаведеним виключенню з вироку підлягає також рішення про призначення засудженому покарання за сукупністю злочинів відповідно до вимог ст. 70 КК України.

Таким чином, у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КК України, судові рішення щодо ОСОБА_6 підлягають зміні.

Покарання, призначене засудженому за ч.2 ст. 307 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_6 змінити: в частині його засудження за ч.2 ст. 308 КК України скасувати, а справу на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України провадженням закрити за відсутністю в діянні складу злочину.

Виключити з резолютивної частини вироку рішення про застосування ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

У решті судові рішення залишити без зміни.