Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 лютого 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 квітня 2009 року,

26 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці зі скаргою на постанову слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області від 30.05.2005 року про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 210 КК України по факту використання службовими особами міської ради м. Ладижин Вінницької області, бюджетних коштів в особливо великих розмірах усупереч їх цільовому призначенню, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, вчинене повторно.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 квітня 2009 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зазначену постанову слідчого скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч.2 ст. 210 КК України, порушеної по факту.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 квітня 2009 року апеляція помічника прокурора м. Ладижина Вінницької області залишена без задоволення, а постанова суду - без зміни.

У касаційному поданні, як видно з його змісту, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, порушує питання про перегляд судових рішень у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що висновки судів про те, що слідчим передчасно винесено постанову про порушення кримінальної справи, оскільки не було для цього достатньо підстав і не дотримано вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України, суперечать вимогам ст. 2368 КПК України. Посилається на те, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим в діях службових осіб міської ради м. Ладижина ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 210 КК України, а підставами були матеріали органів контрольно – ревізійної служби про порушення бюджетного законодавства. Просить постанову суду і ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що постанова суду від 8 квітня 2009 року відповідає вимогам ст. 2368 КПК України. Суд відповідно до п.1 ч.12, ч.15 цього закону дослідив матеріали, на підставі яких було порушено справу та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення такої постанови.

Як видно з постанови, суд дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 210 КК України по факту використання службовими особами міської ради м. Ладижин Вінницької області, бюджетних коштів в особливо великих розмірах усупереч їх цільовому призначенню, слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області були порушені вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.

Суд хоча і вдався до оцінки доказів, які підлягали перевірці, але по суті прийняв обґрунтоване рішення щодо відсутності підстав до порушення кримінальної справи, яка порушена в травні 2005 року і на день розгляду скарги в суді, ніяких слідчих дій по ній не проведено і нових матеріалів не зібрано.

Крім того, суд обґрунтовано послався на ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої місцеві ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрямки їх використання.

Тому, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, оскільки відсутні дані, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 210 КК України.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію помічника прокурора м. Ладижина з аналогічних підстав, обґрунтовано відмовив у задоволені апеляції на рішення суду з наведенням в ухвалі відповідних мотивів прийняття такого рішення.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень в матеріалах справи не встановлено.

Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у поданні, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, про перегляд постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 квітня 2009 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 22 квітня 2009 року за скаргою ОСОБА_1 - відмовити.