Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на судові рішення щодо останнього.

Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19 березня 2007 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого,

засуджено за ч.2 ст. 189 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 6 лютого 2009 року вирок змінено. Дії ОСОБА_7 перекваліфіковано з ч.2 ст. 289 КК України на ч.1 ст. 289 КК України і призначено 4 роки позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 189 та ч.1 ст. 289 КК України призначено 5 років позбавлення волі. У частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст. 289 КК України вирок скасовано із закриттям провадження у справі. Постановлено вважати останнього засудженим за ч.2 ст. 189 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно – на 5 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишено без зміни.

З урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, ОСОБА_6 засуджений за те, що він, у стані алкогольного сп’яніння, 29.11.2004 року у с.Малинівка Чугуївського району Харківської області за попередньою змовою з ОСОБА_7 вчинив вимагательство грошей у ОСОБА_8, поєднане з погрозою застосування насильства, внаслідок чого потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження та матеріальну шкоду в сумі 100 грн.

У касаційних скаргах захисник ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_6 порушують питання про скасування судових рішень щодо останнього із закриттям справи. Посилаються на порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, що потягли необґрунтоване засудження ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Сорокіної О.А., яка вважала, що судові рішення не підлягають зміні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, а судові рішення скасуванню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами. Зокрема, такий висновок ґрунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_8, який показав про обставини, за яких ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вимагали у нього гроші; показаннях свідка ОСОБА_9, який пояснив, що у його присутності засуджені били потерпілого та вимагали у нього гроші; показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; даних висновку судово-медичної експертизи про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8, сукупністю інших доказів.

Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку. Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 189 КК України, покарання призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Посилання у касаційних скаргах про необхідність притягнення свідка ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності є необґрунтованим. Так, з матеріалів кримінальної справи видно, що відносно нього було відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 289 та ч.1 ст. 396 КК України за відсутністю в його діях складу злочину (т.1 а.с.137).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування чи зміну судових рішень щодо ОСОБА_6 не виявлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

касаційні скарги захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 19 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 6 лютого 2009 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.