Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього.

Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 3 грудня 2008 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 187 КК України на7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

По справі вирішено цивільний позов та долю речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2009 року вирок залишено без зміни.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

ОСОБА_4 засуджений за те, що він 10 серпня 2007 року близько 20 год. 30 хв., будучи у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи у приміщенні кіоску "Хліб", розташованого навпроти будинку №7 по вул.Тверській у м.Дніпропетровську, разом з ОСОБА_5, погрожуючи ножем, вчинив розбійний напад на продавця ОСОБА_6, в результаті чого останній було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 1000 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення щодо нього та направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, що призвело до його необґрунтованого засудження. Вказує, що апеляційний суд поверхово розглянув справу за апеляцією прокурора.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах. Зокрема, його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила про обставини, за яких на неї вчинили розбійний напад обидва засуджені, зокрема про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 разом зайшли до кіоску, ОСОБА_5 вимагав дати йому безоплатно пиво, а ОСОБА_4 вказав йому на ніж. Після цього останній, схопивши ніж зі столу, замахнувся ним і став погрожувати; вона сприйняла погрозу реально, однак їй вдалося вибігти з кіоску (т.1 а.с.21). Аналогічні показання потерпіла давала під час очних ставок з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Як видно з протоколів відтворення обстановки і обставин події за участю засуджених, останні під час зазначених слідчих дій на місці розповідали та показували про обставини вчиненого злочину. Крім того, винність ОСОБА_4 підтверджується даними протоколу огляду місця події та вилученням ножа, який було визнано речовим доказом по справі; даними протоколу очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, сукупністю інших доказів.

Про наявність у засуджених попередньої змови на вчинення злочину свідчить те, що їхні дії були узгоджені, спрямовані на досягнення одного і того ж злочинного результату. З показань ОСОБА_5, які він давав під час очної ставки з потерпілою ОСОБА_6, видно, що викрадені гроші він витрачав того ж вечора, а саме купував спиртні напої та пригощав друзів, грав у залі гральних автоматів, де також знаходився і ОСОБА_4, якого він теж пригощав (т.1 а.с.58).

Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази і правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 187 КК України. Покарання призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Посилання у касаційній скарзі на поверховий розгляд апеляцій не знайшли підтвердження. Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що суд навів мотиви на спростування доводів апеляцій засуджених та прокурора, зазначивши підстави їх відхилення, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування судових рішень щодо ОСОБА_4, не виявлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4