Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 травня 2009 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України у зв’язку з примиренням сторін.

В апеляційному порядку справа не перевірялася.

ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 15.02.2009 року, перебуваючи в нетверезому стані, у с. Білоголови Зборівського району Тернопільської області під час сварки з потерпілим ОСОБА_6, що виникла на грунті особистих неприязних відносинах, умисно наніс останньому один удар рукою і два удари ногою в обличчя ОСОБА_6, заподіявши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Крім того, ОСОБА_5 наніс один удар ногою в обличчя ОСОБА_7, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я.

У касаційному поданні порушується питання скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. У поданні зазначається, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, оскільки у справі брав участь прокурор, який від обвинувачення не відмовився.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він під час сварки з потерпілим ОСОБА_6 побив останнього, заподіявши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та наніс один удар в обличчя ОСОБА_7. Вину свою у скоєння даного злочину визнав.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили в судовому засіданні, що не мають до ОСОБА_5 ніяких претензій та просили звільнити його від кримінальної відповідальності.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про закриття кримінальної справи за примиренням сторін на підставі ст. 46 КК України.

Посилання прокурора на незаконність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, оскільки у справі брав участь прокурор, який від обвинувачення не відмовився безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, у розгляді справи брав участь прокурор, який зазначив, що ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК Україниу зв’язку з його примиренням з потерпілими та тим, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, у вчиненому розкаявся, раніше не судимий, відшкодував матеріальну шкоду, що може свідчити про відмову прокурора від обвинувачення (а.с. 134).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що подання прокурора слід залишити без задоволення, а постанову без зміни.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.