Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 лютого 2010 року кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_5 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на судові рішення у даній справі.

Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 2 березня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено:

- за ч.2 ст. 366 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 364 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік та передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, являючись головою Михайло-Лукашівської сільської ради, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, зловживаючи своїм службовим становищем, на підставі підписаного ним завідомо неправдивого рішення №2 від 15 жовтня 2007 року десятої (позачергової) сесії п`ятого скликання Михайло-Лукашівської сільської ради, уклав з головою ФГ "Жоржович" ОСОБА_6 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,6 га, що розташована по АДРЕСА_1, за ціною 1 411 грн. 08 коп., що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди інтересам територіальної громади на суму 61 948 грн. 92 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину та винній особі внаслідок безпідставного застосування ст. 69 КК України до додаткового покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що таке підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання.

Проте, визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 366 та ч.2 ст. 364 КК України, і застосувавши ст. 69 КК України до обов`язкових додаткових покарань, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості цих злочинів, а також вчинення їх з використанням займаної посади.

Крім того, як правильно вказано в поданні прокурора, при прийнятті рішення про застосування ст. 69 КК України до додаткових покарань, суд належним чином не мотивував свого висновку. А отже, судові рішення щодо ОСОБА_5 не можуть вважатись законними та обгрунтованими і підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені порушення закону та постановити щодо ОСОБА_5 обгрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства. Якщо буде доведена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів, то застосування ст.69 КК до обов`язкових додаткових покарань слід визнати м`яким.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 2 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого суду.