Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на судові рішення щодо нього,

постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого,

відмовлено про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку Івано-Франківського обласного суду від 12 грудня 1995 року.

Як убачається з постанови, ОСОБА_2 вироком Івано-Франківського обласного суду від 12 грудня 1995 року було засуджено за п. п. "а", "г", "е" ст. 93 та ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року до смертної кари - розстрілу з конфіскацією майна.

Постановою Івано-Франківського обласного суду від 2 червня 2000 року виняткова міра покарання смертна кара - розстріл, замінена на довічне позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 звернулися із заявою до місцевого суду про приведення вироку судової колегії в кримінальних справах Івано-Франківського обласного суду від 12 грудня 1995 року та постанови Івано-Франківського обласного суду від 2 червня 2000 року у відповідність згідно зі ст. 5 КК України та замінити призначене ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі на п'ятнадцять років позбавлення волі.

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2008 року захиснику ОСОБА_1 та засудженому ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні заяви.

Засуджений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 на вказану постанову місцевого суду подали апеляції в яких просили скасувати постанову та замінити ОСОБА_2 довічне позбавлення волі на п'ятнадцять років позбавлення волі.

Постановою судді апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2008 року відмовлено в прийнятті апеляції ОСОБА_2, оскільки постанова Староміського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2008 року оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 2 квітня 2009 року відмовлено в задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2, а постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 29 липня 2008 року щодо нього залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2008 року, якою йому відмовлено в прийнятті апеляції, оскільки вона є незаконною. У доповненні до касаційної скарги засуджений також просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 2 квітня 2009 року, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв’язку з істотними порушеннями кримінально процесуального закону, оскільки апеляційний суд розглянув справу без його участі та участі його захисника.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу засудженого, думку прокурора Парусова А.М., який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, після винесення 29 липня 2009 року Староміським районним судом м. Вінниці постанови про відмову в задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку Івано-Франківського обласного суду від 12 грудня 1995 року, у межах строку на апеляційне оскарження засудженим ОСОБА_2 та його захисником ОСОБА_1 на вказану постанову були подані апеляції. Місцевим судом за апеляціями засудженого та захисника вказану справу було призначено до розгляду в апеляційній інстанції на 16 жовтня 2008 року, про що повідомлено засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1

Проте, постановою судді апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2008 року під час попереднього розгляду цієї справи було відмовлено в прийнятті апеляції засудженого ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що зазначена постанова місцевого суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Матеріали справи повернуто до місцевого суду.

Разом з тим, таке рішення судді апеляційного суду суперечить вимогам ст.ст. 347, 348 КПК України та прикінцевим положенням Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 року (270-17) , де передбачено право засудженого та його захисника на оскарження зазначеної постанови місцевого суду.

Крім того, згідно з матеріалами справи апеляційним судом не було прийнято жодного рішення за апеляцію захисника ОСОБА_1, чим було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону.

Разом з тим, незважаючи на наявність не скасованої постанови судді апеляційного суду від 9 жовтня 2009 року, місцевим судом 20 березня 2009 року матеріали цієї справи були направлені до апеляційного суду, а справу призначено до розгляду на 2 квітня 2009 року. При цьому, суд першої інстанції всупереч вимог ст. 354 КПК України не повідомив належним чином захисника ОСОБА_1 про дату призначення справи до розгляду в апеляційній інстанції.

Розглянувши 2 квітня 2009 року апеляцію засудженого ОСОБА_2 на постанову місцевого суду від 29 липня 2008 року апеляційний суд відмовив у її задоволенні. Однак, залишив поза увагою те, що захисником ОСОБА_1 на вказану вище постанову місцевого суду також була подана апеляція, яка залишилася не розглянутою.

Таким чином, апеляційним судом під час розгляду справи щодо ОСОБА_2 було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України тягне за собою скасування ухвали апеляційного суду.

За таких обставин, постанова судді апеляційного суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України колегія суддів, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді апеляційного суду від 9 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 2 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд у іншому складі суддів.