Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 28 січня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Запорізького районного суду від 7 жовтня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 і скасовано постанову слідчого прокуратури Запорізького району від 20 серпня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на незаконне заволодіння земельною ділянкою невстановленими особами за попередньою змовою із службовими особами ДП "Сонячне" за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 15, 26, ч.4 ст. 191 КК України та за фактом службового підроблення службовими особами ДП "Сонячне" за ознаками злочинів, передбачених ст. 15, ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни,

Із постанови слідчого прокуратури Запорізького району від 20 серпня 2008 року вбачається, що кримінальну справу порушено у зв’язку з тим, що службові особи ДП "Сонячне" за попередньою змовою з невстановленими особами здійснили підроблення офіційних документів щодо виконання трудових обов’язків працівників ДП "Сонячне", що стало підставою для незаконного включення в 2008 році їх до списку осіб, які мають право на безоплатне отримання земельного паю зі складу земель сільськогосподарського призначення, вартістю 83842,72 грн.

В подальшому службові особи ДП "Сонячне" вносили до табелів обліку робочого часу ДП "Сонячне" завідомо недостовірну інформацію.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальної справи мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. Крім того, суд в порушення вимог ст. 236-8 КПК України розглянув й заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. У зв’язку з цим просить постанову місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і направити матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення вказаних постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи за фактом замаху на незаконне заволодіння земельною ділянкою невстановленими особами за попередньою змовою із службовими особами ДП "Сонячне" за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 15, 26, ч.4 ст. 191 КК України та за фактом службового підроблення службовими особами ДП "Сонячне" за ознаками злочинів, передбачених ст. 15, ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь вирішив і розглянув ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Викладене підтверджується тим, що скасовуючи постанову слідчого прокуратури Запорізького району про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові послався на відсутність елементів об’єктивної сторони злочинів, передбачених ч.4 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України, які є необхідними для порушення кримінальної справи.

Разом з тим, виходячи з положень ч.2 ст. 94 КПК України справу може бути порушено, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а зазначені обставини можуть бути з’ясовані шляхом проведення відповідних слідчих дій після порушення кримінальної справи.

Крім цього, за змістом ч.1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки додержання службовими особами ДП "Сонячне" вимог чинного законодавства при розпаюванні земель.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія суддів вважає безпідставним, у зв’язку з чим обгрунтованими слід визнати доводи прокурора щодо незаконності цього рішення.

Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора апеляційний суд не звернув увагу на зазначені недоліки, допущені судом першої інстанції та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Крім того, відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляції і на кожний з них дана вичерпна відповідь.

Проте, ухвала суду апеляційної інстанції не містить в собі аналізу викладених у ній доводів та відповідей на жоден з них, а її описово-мотивувальна частина всупереч вимогам ст. 377 КПК України за своїм змістом ідентична мотивувальній частині постанови суду першої інстанції.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Запорізького районного суду від 7 жовтня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 і скасовано постанову слідчого прокуратури Запорізького району від 20 серпня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на незаконне заволодіння земельною ділянкою невстановленими особами за попередньою змовою із службовими особами ДП "Сонячне" за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 15, 26, ч.4 ст. 191 КК України та за фактом службового підроблення службовими особами ДП "Сонячне" за ознаками злочинів, передбачених ст. 15, ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2008 року - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.