Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М. О.,

прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Середи А. В., котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370000332, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, громадянки України, котра народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Гуляйполе Запорізької області, зареєстрованої та проживаючої на АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК;

ОСОБА_2, громадянки України, котра народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 року в ст. Кара-Дир Олексіївського району Цілиноргадської області, зареєстрованої та проживаючої на АДРЕСА_3, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 162 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.; ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 162 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Стягнуто з засуджених солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з засуджених на користь держави по 275, 60 грн. судового збору.

Прийняте рішення щодо речових доказів і процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими у незаконному проникненні до житла ОСОБА_3

Так, рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2014 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року залишено без зміни.

09 лютого 2014 року приблизно о 08.05 год. ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 прибули до будинку ОСОБА_3, розташованого на АДРЕСА_4 Дніпропетровської області, де на той час перебувала малолітня ОСОБА_4, щоб забрати останню з собою.

Мотивуючи свої дії бажанням побачити дитину, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через вхідні двері, зламані невстановленими слідством особами, незаконно проникли до належного ОСОБА_3 будинку на АДРЕСА_4 Дніпропетровської області. При цьому на правомірні вимоги ОСОБА_3 покинути його помешкання та заходи щодо недопущення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кімнати будинку останні, знаходячись у передпокої будинку, заподіяли йому легких тілесних ушкоджень. Подолавши опір ОСОБА_3, ОСОБА_1 пройшла до спальної кімнати, звідки забрала малолітню ОСОБА_4, після чого разом з ОСОБА_2 втекла з будинку.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року вирок місцевого суду змінено. Виключено з вироку рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судового збору. В іншій частині вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Середа А. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що в порушення вимог ст. 404, ст. 419 КПК апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування місцевим судом положень ч. 1 ст. 162 КК та необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення - ч. 2 ст. 162 КК, а також щодо наявності обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Не надавши відповідей на вказані доводи, не навівши мотивів щодо їх спростування, апеляційний суд безпідставно залишив вирок місцевого суду у відповідній частині без зміни, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Кравченко Є.С. підтримала касаційну скаргу прокурора частково.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) .

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі прокурор Середа А. В., котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилався на неправильне застосування місцевим судом положень ч. 1 ст. 162 КК, вказуючи на необхідність застосування щодо обвинувачених закону про більш тяжке кримінальне правопорушення. Зокрема, наголошував на тому, що застосування до потерпілого фізичного насильства було спрямовано на проникнення до житлової кімнати будинку, в яку обвинуваченні без подолання опору потерпілого не могли проникнути. Тому вважав, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 162 КК як незаконне проникнення до житла із застосуванням насильства.

Проте, залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК жодної оцінки відповідним доводам прокурора не дав, мотивів щодо їх безпідставності не навів, обставини кримінального провадження не перевірив, а тому дійшов передчасного висновку про залишення вироку місцевого суду в частини кваліфікації вчиненого винними діяння без зміни.

Допущені апеляційним судом порушення є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного і обґрунтованого судового рішення, та позбавляють касаційний суд можливості встановити правильність застосування щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закону України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (2147а-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.