Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 січня 2010 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2009 року,

Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 13 квітня 2009 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Як зазначено в постанові слідчого, ОСОБА_6, будучи заступником директора департаменту забезпечення діяльності Дніпропетровської міської ради – апарату міської ради та займаючи відповідальне становище, за видачу відгуку про позитивну позицію Дніпропетровської міської ради за позовом ОСОБА_7 до Дніпропетровської міської ради та гр-на ОСОБА_8 13 квітня 2009 року за пособництвом ОСОБА_9 одержав від представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 4.000 доларів США хабара, з яких 1.000 доларів США передав ОСОБА_9 як винагороду за пособництво, а решту – в нього вилучили працівники прокуратури.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2009 року за скаргою ОСОБА_6 скасовано постанову слідчого ОВС СВ прокуратури Дніпропетровської області від 13 квітня 2009 року та відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2009 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні з доповненням до нього прокурор ставить питання про скасування постанови та ухвали і направлення матеріалів провадження на новий судовий розгляд. Вказує, що судові інстанції допустилися однобічності й неповноти при розгляді матеріалів справи та порушили вимоги норм КПК України (1001-05) . Зокрема суд першої інстанції фактично розглянув і заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на це порушення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступ захисника – адвоката ОСОБА_5, який просив касаційне подання прокурора не задовольняти і залишити судові рішення без зміни, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати постанову та ухвалу з направленням матеріалів провадження на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

У даному ж разі суд першої інстанції, як убачається з постанови, дав оцінку доказам, вказавши, що ОСОБА_6 як заступник директора департаменту забезпечення діяльності Дніпропетровської міської ради – апарату міської ради і не мав організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських повноважень, і не був наділений функціями видачі відгуків від імені Дніпропетровської міської ради, та постановив передчасне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368 КК України, чим вийшов за межі процедури, передбаченої ст. 236-8 КПК України, а апеляційний суд на це порушення уваги не звернув.

Наведене свідчить про те, що судові рішення постановлено з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 398 КК України є підставою для скасування постанови і ухвали та направлення матеріалів провадження на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно належним чином перевірити матеріали справи і постановити рішення у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2009 року скасувати, а матеріали провадження – направити на новий судовий розгляд.