Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області, про визнання неправомірним рішення та зобов'язання призначити пенсію,

ОСОБА_2 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати неправомірним рішення Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 18 від 09.12.2014 року про відмову у підтвердженні стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відносно нього; зобов'язати Комісію з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком № 2 періоди: з 01.09.1975 року по 25.07.1978 року, з 01.08.1978 року по 13.04.1979 року, з 14.04.1979 року по 16.04.1981 року та з 17.04.1981 року по 01.08.1992 року; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року, а також судовий збір стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним рішення Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 18 від 09.12.2014 року про відмову у підтвердженні стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відносно ОСОБА_2 Зобов'язано Комісію з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди: з 01.01.1979 року по 13.04.1979 року, з 14.04.1979 року по 16.04.1981 року та з 17.04.1981року по 22.08.1992 року відносно ОСОБА_2 Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачі подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено, 22.12.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 09.12.2014 року № 18 ОСОБА_2 відмовлено в підтвердженні стажу роботи зварником, за періоди: 1) у колгоспі ім. 20-річчя Жовтня, в подальшому реорганізованому в КАП "Авангард", що ліквідовано без визначення правонаступника: з 01.01.1979 року по 10.04.1979 рік, з 15.05.1981 року по 21.08.1992 рік - у зв'язку з тим, що посада не передбачена Списками, чинними у період роботи заявника; з 22.08.1992 року по 09.03.2000 року - у зв'язку з тим, що посада не передбачена Списками, чинними у період роботи заявника, у зв'язку з відсутністю відомостей про результати проведення атестації робочих місць; 2) у СТОВ "Шпотівське", що ліквідовано без визначення правонаступника з 09.03.2000 року по 30.05.2003року - у зв'язку з тим, що посада не передбачена Списками, чинними у період роботи заявника, у зв'язку з відсутністю відомостей про результати проведення атестації робочих місць. З цих підстав Управлінням позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірним рішення Комісії про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зобов'язання Комісію зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди: з 01.01.1979 року по 13.04.1979 року, з 14.04.1979 року по 16.04.1981 року та з 17.04.1981року по 22.08.1992 року, визнання неправомірними дії пенсійного органу щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до пільгового стажу позивача слід зарахувати період проходження ним строкової військової служби, а також період його роботи зварником, що передбачено нормами пенсійного законодавства, а відповідачами жодних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень суду не надано.

Проте, суди не перевірили належним чином обґрунтованість причин, з яких відповідач відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, щодо відсутності документів про атестацію робочого місця.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (442-92-п) (далі Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (v0041205-92) (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження ; з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ (1788-12) та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках №№ 1, 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 17.11.2015 року № Начало формы 2-а/679/187/2014 Конец формы.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки не перевірили обставин щодо атестації робочого місця, на якому працював ОСОБА_2

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, судами попередніх інстанцій в порушення вказаних норм процесуального права не було враховано всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити частково.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.