Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м.Києві 28 січня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді подання, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5,

постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 31 серпня 2007 року

ОСОБА_5, 1989 року народження, засудженого вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 5 квітня 2007 року за ч.1 ст. 396 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання на іспитовий строк 1 рік,

звільнено від відбування покарання, призначеного названим вироком, на підставі п."а" ст.1, ст.8 Закону України "Про амністію".

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 квітня 2009 року подання прокурора Дніпропетровської області про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а постанову про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі акту амністії – без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення подання прокурора про перегляд в порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами постанови суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Вважає, що, відмовляючи задоволенні подання прокурора про перегляд у порядку виключного провадження постанови про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі акту амністії, суд необґрунтовано послався на те, що дана постанова не є предметом перегляду в порядку виключного провадження, а нововиявлені обставини у справі відсутні.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з таких підстав.

Як убачається зі змісту ухвали, відмовляючи в задоволенні подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд послався на те, що постанова місцевого суду про застосування амністії до засудженого, відносно якого вирок набрав законної сили, не є предметом перегляду у виключному провадженні.

Однак, такий висновок суперечить вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки главою 32 КПК України (1001-05) регулюється порядок перегляду судових рішень в порядку виключного провадження. Очевидно, що постанова про застосування амністії є судовим рішенням.

Відповідно до ст. 400-4 КПК України підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження, є, зокрема, нововиявлені обставини. Згідно зі ст. 400-5 КПК України нововиявленими визнаються такі обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення та істотно вплинули на його правильність.

Як убачається з матеріалів справи, рішення про застосування амністії щодо ОСОБА_5 приймалося Самарським районним судом м.Дніпропетровська 31 серпня 2007 року. З протоколу судового засідання видно, що на момент розгляду справи суду не було відомо про те, що засуджений був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів 19 серпня 2007 року у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська. Припущення суду про те, що ці обставини були відомі прокурору, не можна вважати переконливою підставою для відмови у задоволенні подання.

Таким чином, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, на підставі ст. 398 КПК України, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.