Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 28 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постановлене судове рішення щодо нього,

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2007 року засуджено до позбавлення волі

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 12.08.2003 р. за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, Звільнено ОСОБА_5 8.07.2005 р. на підставі п. "б" ст. 3 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

- за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки;

- за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 2 роки, а на підставі ст. 71 КК України частково приєднано 2 місяці невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_5 засуджено за те, що він 25 лютого 2006 року, приблизно о 14 год. 30 хв. в районі Центрального ринку м. Миколаєва придбав у невстановленої особи, наркотичну речовину канабіс, який зберігав при собі без мети збуту. В цей же день ОСОБА_5 було затримано працівниками міліції і під час його огляду вилучено вказану наркотичну речовину у висушеному вигляді вагою 7 гр.

Крім того, 13 березня 2006 року, приблизно о 23 год. 20 хв., ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6, щодо якого винесено обвинувальний вирок, біля будинку № 3 по вул. Пушкінській у м. Миколаєві, намагалися таємно викрасти литу чавунну огорожу вартістю 1060 грн., проте не довели свій умисел до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 зазначає, що судом безпідставно застосовано положення ст. 71 КК України, оскільки за попереднім вироком його було звільнено на підставі акту амністії. У зв’язку з чим просить вирок змінити і виключити з нього вказівку щодо застосування положення ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що 12 серпня 2003 року ОСОБА_5 був засуджений Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6 липня 2005 року ОСОБА_5 звільнено від подальшого відбування покарання на підставі п. "б" ст. 3 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , при звільненні особи від відбування покарання на підставі акту амністії, при призначенні покарання за вчинення нового злочину, ст. 71 КК України застосовується лише в тому випадку, коли внаслідок акту амністії невідбуту частину покарання було замінено більш м’яким покаранням.

Оскільки ОСОБА_5 на підставі п. "б" ст. 3 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року було звільнено від подальшого відбування покарання, то застосування судом положень ст. 71 КК України, є помилковим, а тому вона підлягає виключенню із вироку суду.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2007 року щодо ОСОБА_5 – змінити. Виключити застосування до нього ст. 71 КК України і вважати його засудженим за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно на 2 роки позбавлення волі.