У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Пивовара В.Ф.
|
суддів
|
Шевченко Т.В., Заголдного
В.В.
|
за участю прокурора
|
Парусова А.М.
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2008 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на 2 роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків заробітку щомісячно з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5 по 25000 грн. моральної шкоди кожному. Крім того вирішено питання про стягнення з засудженого ОСОБА_6 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні 1201 грн. 76 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2009 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 16 серпня 2008 року, о 19 годині 27 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю 50км на годину по вул. Коновальця у м. Івано-Франківську в напрямку від центра міста до с. Черніїв Тисменицького району, в порушення вимог п. п. 2.3 "а", 2.9 "б", 4.16 "а", 12.1, 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, перед перехрестям вулиць Коновальця та Василишина, не зупинив керований ним автомобіль і не пропустив пішохода ОСОБА_7В, який переходив пішохідний перехід, допустивши наїзд на потерпілого, внаслідок чого той отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
У касаційному поданні прокурор вказує на порушення вимог ст. 299 КПК України, оскільки ОСОБА_6 цивільні позови визнав частково, суд не дослідив даних щодо нього й задовольнив позови частково, та вимог ст. 335 КПК України, оскільки суд не вирішив питання відшкодування судових витрат, зазначає про неправильне застосування кримінального закону – зайву кваліфікацію дій засудженого за кваліфікуючою ознакою – порушення правил експлуатації транспортного засобу та безпідставність застосування ст. 69 КК України й м’якість призначеного йому покарання, посилається на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 вказує на несправедливу м’якість призначеного ОСОБА_6 покарання, безпідставність часткового задоволення цивільного позову та необґрунтованість прийнятого апеляційним судом рішення. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних подання та скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційна скарга підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду справи ОСОБА_6 цивільний позов визнав частково (т. 2 а.с. 2, 4).
Не зважаючи на цю обставину, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, що суперечить вимогам ст. 299 КПК України.
При цьому суд не досліджував жодних доказів щодо цивільного позову, в частині стягнення моральної шкоди задовольнив його частково, а в частині відшкодування матеріальної – відмовив.
На зазначені порушення не звернув уваги й суд апеляційної інстанції.
Крім того, призначене ОСОБА_6 покарання, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Так, застосовуючи ст. 69 КК України та призначаючи йому більш м’який вид покарання, не зазначений в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 злочину та його перебування у стані алкогольного сп’яніння.
Тому колегія судів вважає, що вирок та ухвала щодо ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду слід врахувати наведене, звернути увагу на викладені у касаційному поданні доводи щодо зайвої кваліфікації дій ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою "порушення правил експлуатації транспортного засобу" та невирішення питання щодо судових витрат.
Якщо при новому судовому розгляді справи буде доведена вина ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого злочину, призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м’яким.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
С у д д і:
Пивовар В.Ф. Шевченко Т.В. Заголдний В.В.
|
|