Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 по справі № 2а-12229/12/2070

за позовом Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Приватної фірми "Формула Плюс"

про припинення юридичної особи,-

Державною податковою інспекцією до суду заявлений позов про припинення юридичної особи - Приватної фірми "Формула Плюс" з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватна фірма "Формула Плюс" зареєстрована як юридична особа 17.06.1998 та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12.05.2011 державним реєстратором було вчинено запис про відсутність Приватної фірми "Формула Плюс" за місцезнаходженням: 61050, Харківська область, м.Харків, Червонозаводський район, Червоношкільна набережна, 2.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

А, згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Предмет позову, з яким органи державної податкової служби можуть звертатися на підставі пп. 20.1.12 п. 20.1 ст.20, п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, визначено безпосередньо диспозиціями розглядуваних правових норм та розширеному тлумаченню не підлягають.

Звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені, нормами п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, повинно кореспондувати з функціями покладеними на податкові органи.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що метою податкового контролю є забезпечення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання норм законодавства, що контролюється органами державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено способи здійснення податкового контролю, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Оскільки основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежними визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Судами було встановлено, що відповідач подає звітність до контролюючого органу, остання звітність подана 03.10.2012 та не має заборгованості, що також підтверджено контролюючим органом у позовній заяві (а.с. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Державною податковою інспекцією не доведено, що відсутність за місцезнаходженням Приватної фірми "Формула Плюс" призвело до порушення нею норм чинного податкового законодавства.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 по справі № 2а-12229/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.