Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 січня 2010 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.

Постановою першого заступника прокурора міста Запоріжжя від 16 грудня 2008 року порушено кримінальну справу щодо директора ПП "Каліна Сервіс" ОСОБА_5 за фактом службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на зазначену постанову.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2008 року його скаргу задоволено. Постанову першого заступника прокурора міста Запоріжжя від 16 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо директора ПП "Каліна Сервіс" ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України скасовано, в порушенні кримінальної справи щодо останнього за ознаками зазначеного злочину відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2009 року вищезазначену постанову суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що були приводи і підстави для порушення кримінальної справи, оскільки на час її порушення не було необхідності встановлювати, чи була діями ОСОБА_5 заподіяна шкода, а малозначність можна встановити лише під час досудового слідства. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали провадження та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суди як першої, так і апеляційної інстанцій, повинні перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд вправі з’ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Як убачається з матеріалів провадження, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд фактично вдався до оцінки доказів по справі, що допустимо лише при розгляді справи по суті.

Таке порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотним і таким, яке є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене та винести законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.