Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі:

головуючого

Кравченка К.Т.

суддів

Пінчука М.Г., Ємця А.А.

з участю прокурора – Скорика М.М.

захисника-адвоката – ОСОБА_1

особа щодо якої

порушено справу – ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу військового апеляційного суду Військово-Морських Сил від 19 травня 2009 року, якою постанову військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 22 квітня 2009 року по розгляду скарги захисника-адвоката ОСОБА_1 скасовано,

Постановою військового прокурора Севастопольського гарнізону від 20 березня 2009 року було порушено кримінальну справу щодо оперуповноваженого Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України старшого лейтенанта ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Зазначену постанову військового прокурора Севастопольського гарнізону захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 оскаржив до суду.

Постановою військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 22 квітня 2009 року скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалою військового апеляційного суду Військово-Морських Сил від 19 травня 2009 року зазначену постанову військового місцевого суду від 22 квітня 2009 року скасовано, постанову військового прокурора Севастопольського гарнізону від 20 березня 2009 року також скасовано, в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

У касаційному поданні прокурор посилаючись на неправильність застосування кримінального закону та істотні порушення кримінально-процесуального закону під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, просить ухвалу військового апеляційного суду від 19 травня 2009 року винесену за скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1 на постанову заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону від 20 березня 2009 року скасувати, а постанову військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 22 квітня 2009 року та постанову військового прокурора від 20 березня 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Ємця А.А., пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання у повному обсязі та просив його задовольнити, думку ОСОБА_2 та його захисника, які вважали, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою й просили залишити її без зміни, а подання прокурора без задоволення, перевіривши доводи викладені в касаційному поданні прокурора та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Військової судової колегії вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Твердження прокурора в касаційному подані про те, що суд апеляційної інстанції переглядаючи дану справу в апеляційному порядку порушив вимоги кримінально-процесуального закону та неправильно застосував кримінальний закон, є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, а саме постанови військового прокурора, приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 було повідомлення представників влади які затримали зазначену особу на місці вчинення злочину, а підставами для порушення даної кримінальної справи щодо зазначеної особи були пояснення та заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші процесуальні документи зібрані під час проведення дослідчої перевірки по даній справі.(т. 1 а.с. 76-77).

Отже, у прокурора були всі процесуальні права, передбачені кримінально-процесуальним законом щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення справи щодо ОСОБА_2 та постановив законне та обґрунтоване рішення.

Апеляційний суд перевіряючи дану справу в апеляційному порядку порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а саме дав оцінку доказам зібраним по справі та тлумачив норми кримінального закону, що потягло за собою неправильне застосування кримінального закону по даній справі та в свою чергу винесення рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, колегія суддів Військової судової колегії приходить до висновку, що ухвала військового апеляційного суду винесена по даній справі повинна бути скасована, справа направлена на новий апеляційний розгляд. В зв’язку з наведеним касаційне подання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів –

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу військового апеляційного суду Військово-Морських Сил від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу порушену щодо нього направити на новий апеляційний розгляд у іншому складі суду.