Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу апеляційного суду апеляційного суду Чернівецької області від 28.07.2009 року щодо ОСОБА_4

Вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 8 травня 2009 року ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, засуджено за ч.1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі.

По справі вирішено цивільний позов та долю речового доказу.

Вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що він 14 червня 2008 року близько 3 год. 30 хв., почувши звуковий сигнал автомобіля НОМЕР_1 на сусідському подвір’ї, що належить ОСОБА_5, взяв заряджену 5-ма набоями мисливську рушницю, здійснив 2 попереджувальні постріли з вікна будинку з метою залякування чоловіка, який перебував в автомобілі, а потім прийшов на подвір’я ОСОБА_5, відкрив передні ліві двері автомобіля, та, побачивши всередині голого чоловіка, здійснив ще два попереджувальні постріли в землю. Чоловік вийшов з автомобіля, обійшов його ззаду і коли він знаходився попереду автомобіля, ОСОБА_4 умисно провів один постріл в напрямку потерпілого ОСОБА_6, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено: його дії перекваліфіковано з ч.1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік та покладено певні обов’язки. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_4 та направити справу на новий апеляційний розгляд у зв’язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та м’якістю призначеного засудженому покарання. Посилається на те, що апеляційний суд припустився однобічності і неповноти під час перевірки справи, внаслідок чого необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_4, обрав покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а також не мотивував свого рішення належним чином. Також прокурор зазначає, що всупереч вимогам ст. 377 КПК України, в ухвалі не викладено суть доповнень до апеляції адвоката ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, однак, дав неправильну юридичну оцінку діям ОСОБА_4, тому рішення апеляційного суду про перекваліфікацію дій засудженого з ч.1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України є обґрунтованим.

Так, з показань ОСОБА_4 видно, що він не заперечував свою вину у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, і, зокрема, показував, що після попереджувальних пострілів потерпілий, піднявши руку вгору, направився в його напрямку, і тому він, обороняючись, вистрілив в нього. При цьому засуджений вважав, що ОСОБА_6 хотів напасти на нього. Крім того, пояснив, що незадовго до згаданих подій на нього був вчинений розбійний напад.

Як убачається з долученої до справи копії постанови слідчого Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області, 20 січня 2008 року щодо ОСОБА_4 дійсно було вчинено такий злочин (а.с.224).

Згідно з актом судово-психіатричної експертизи, потерпілий ОСОБА_6 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у формі параноїдної шизофренії; розуміти значення своїх дій та керувати ними не може.

Отже, з урахуванням конкретних обставин (попереднього розбійного нападу на ОСОБА_4, неправомірного проникнення ОСОБА_6 в нічний час у сусідське господарство, що належить родичу засудженого, неадекватної поведінки потерпілого, зокрема щодо належного засудженому автомобіля), суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив злочин щодо ОСОБА_6, перебуваючи у стані уявної оборони, оскільки неправильно оцінив дії потерпілого та помилково припустив наявність реального суспільно небезпечного посягання з боку останнього, хоч і міг усвідомлювати його відсутність.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що, відповідно до ч.4 ст. 37 КК України, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння тяжкого тілесного ушкодження через необережність, та правильно кваліфікував його дії за ст. 128 КК України.

Покарання ОСОБА_4 призначено у межах санкції закону з урахуванням вимог ст. 65 КК України. Звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням відповідає вимогам ст. 75 КК України. Підстав вважати покарання таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, немає.

Посилання прокурора на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є необґрунтованим. Той факт, що в ухвалі не викладено суть доповнення до апеляції адвоката ОСОБА_8, поданого адвокатом ОСОБА_7, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки доповнення за своїм змістом не суперечить апеляції, яка була розглянута апеляційним судом з наведенням в ухвалі належного мотивування щодо її доводів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, не встановлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Чернівецької області.