Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на судові рішення щодо нього.

Вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2008 року засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2007 року за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією ? всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2007 року за ч. 1 ст. 119 КК України на три роки обмеження волі,

за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією ? частини його майна й остаточно на підставі ст. 71 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_6 2 січня 2008 року приблизно о 15 год. у м. Березне Рівненської області по вул. Андріївській з метою заволодіння чужим майном завдав ОСОБА_7 удар головою в область обличчя, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді посттравматичного викривлення носової перетинки, перелому кісток носа, посттравматичного риносколіозу, що є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров’я, після чого ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 290 грн., які засуджені разом використали на свої потреби.

Апеляційний суд Рівненської області, дійшовши висновку про те, що між засудженими не було попередньої змови на застосування до ОСОБА_7 насильства, небезпечного для його життя та здоров’я, ухвалою від 11 березня 2009 року вирок змінив, дії ОСОБА_5 перекваліфікував із ч. 2 ст. 187 на ч. 1 ст. 187 КК України та призначив сім років позбавлення волі без конфіскації майна. Дії ОСОБА_6 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 186 КК України й за даний злочин йому призначено чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України - остаточно п’ять років шість місяців позбавлення волі.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_5, погоджуючись із кваліфікацією його дій на ч. 1 ст. 187 КК України, посилається на суворість призначеного йому за даним законом покарання й просить судові рішення змінити та пом’якшити його до чотирьох років.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення зміні з пом’якшенням ОСОБА_5 покарання до шести років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні за попередньою змовою з ОСОБА_6 розбійного нападу на ОСОБА_7, врахувавши, що збитки потерпілому відшкодовано, останній претензій майнового характеру не має, визнання винуватості ОСОБА_5, його щире каяття, суд першої інстанції, призначив засудженому мінімальний розмір основного покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, - сім років позбавлення волі.

Апеляційний суд, перекваліфікувавши дії ОСОБА_5 із ч. 2 на ч. 1 ст. 187 КК України, вказавши про відсутність підстав для зміни призначеного судом першої інстанції покарання, визначив ОСОБА_5 максимальний розмір покарання, передбачений санкцією даної статті.

Проте, таке рішення апеляційного суду не ґрунтується на вимогах закону.

Зокрема, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Районний суд, обґрунтовуючи призначення ОСОБА_5 покарання, послався на наявні по справі пом’якшуючі обставини, зокрема, відшкодування шкоди потерпілому, визнання винуватості засудженим, його щире каяття.

З огляду на таке призначення ОСОБА_5 за менш тяжкий злочин максимального строку позбавлення волі, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, не можна визнати справедливим. Тому судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають зміні, а призначене покарання – пом’якшенню.

Разом із тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який є тяжким, негативну характеристику особи ОСОБА_5, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що вказаний у касаційній скарзі строк позбавлення волі не є достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Окрім того, в порядку ст. 395 КПК України підлягають зміні також судові рішення щодо ОСОБА_6

Як убачається з вироку, призначивши ОСОБА_6 основне покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді семи років позбавлення волі, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 71, 72 КК України визначив засудженому остаточне покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі, частково приєднавши покарання за вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2007 року за ч. 1 ст. 119 КК України у виді трьох років обмеження волі – шість місяців позбавлення волі.

Однак, перекваліфікувавши дії ОСОБА_6 на ч. 2 ст. 186 КК України й призначивши йому за даний злочин чотири роки позбавлення волі, апеляційний суд при визначенні засудженому остаточного покарання за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднав один рік шість місяців позбавлення волі, тобто на відміну від суду першої інстанції застосував принцип повного складання покарань, чим усупереч ст. 378 КПК України при відсутності апеляцій потерпілого чи прокурора погіршив становище засудженого.

З огляду на таке призначене ОСОБА_6 остаточне покарання підлягає пом’якшенню.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_6 змінити.

Пом’якшити призначене ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 КК України покарання до п’яти років позбавлення волі, а ОСОБА_6 призначене за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України – до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, застосувавши замість принципу повного складання покарань принцип часткового складання.