Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5, а також потерпілої ОСОБА_6 на судові рішення щодо ОСОБА_7

Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 23 червня 2008 року ОСОБА_7,

1952 року народження, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Постановлено стягнути з засудженого судові витрати, вирішено долю речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 1 вересня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_7 засуджено за те, що він 6 квітня 2003 року близько 15-ї год., керуючи автомобілем "ВАЗ-2107" д.н.з. НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Мамалига в районі с.Козин Рожищенського району із швидкістю 45-50 км/год, порушив вимоги п.п.2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України (1094-93-п) , внаслідок чого автомобіль занесло і засуджений виїхав на зустрічну полосу руху, де зіткнувся з автомобілем "Форд-транзит" д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 В результаті ДТП пасажири, що знаходилися в автомобілі засудженого, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження, від яких померли.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_7, його захисник ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_6 порушують питання про зміну судових рішень щодо засудженого у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просять звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення захисника ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6, які просили задовольнити касаційну скаргу, думку прокурора Пересунька С.В., який вважав, що судові рішення необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій не оспорюються в касаційних скаргах.

Як видно з вироку, суд призначив ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч.3 ст. 286 КК України. Разом з тим, враховуючи, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, страждає на хронічні хвороби, відшкодував заподіяну злочином шкоду, обтяжуючі покарання обставини відсутні, і, беручи до уваги відсутність у потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_6 претензій до засудженого, а остання наполягає на зміні судових рішень в частині призначеного покарання, колегія суддів, не знаходячи підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, вважає можливим пом’якшити засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

На підставі наведеного і керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 23 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 1 вересня 2009 року щодо ОСОБА_7 змінити - пом’якшити йому покарання за ч.3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

В решті названі судові рішення залишити без зміни.