Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 21 січня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2009 року.

Постановою слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківської області від 19 січня 2009 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Органами досудового слідства порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5, яка будучи головним бухгалтером ТОВ "Монтажрембуд", переслідуючи мету на ухилення від сплати податків, разом із Солтисом, директором зазначеного підприємства, вчинила службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом внесення до податкової звітності завідомо неправдивих відомостей. Крім того, ОСОБА_5 ухилилася від сплати податку з доходів фізичних осіб та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток.

ОСОБА_5 оскаржила зазначену постанову до Івано-Франківського міського суду, який своєю постановою від 14 травня 2009 року задовольнив її скаргу і скасував зазначену постанову від 19 січня 2009 року та відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2009 року постанову суду залишено без зміни.

У постанові суду першої інстанції та ухвалі апеляційного суду зазначено, що рішення про порушення кримінальної справи за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України було винесено передчасно, без достатніх на те підстав, на момент порушення кримінальної справи не здобуто достатніх даних, які б вказували, що саме діями ОСОБА_5 вчинено умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах та службового підроблення.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, судами як першої, так і апеляційної інстанцій допущена однобічність та неповнота у дослідженні матеріалів справи. Вважає, що у органів досудового слідства було достатньо приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5. Крім того, посилається на істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КРК України).

Як убачається із матеріалів справи, органами досудового слідства представлено достатньо матеріалів для вирішення питання про наявність приводів та підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи, а саме: матеріали прокурорської перевірки, акти перевірки ДПІ у Коломийському районі Івано-Франківської області та інші документи.

Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності приводів та підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи, в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову без зміни.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянувши справу з порушенням вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, то постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню та направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову постанову Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити новий судовий розгляд.