Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 7 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2009 року.

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 7 квітня 2009 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 5953,07 грн. матеріальної та 80000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_4 33459,4 грн. матеріальної та 25000 грн. моральної шкоди.

Автомобіль без номерного знаку БМВ 520, власник якого не встановлений конфіскований в доход держави.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 28.06.2008 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Житомира біля с. Садки Жиомирського району, грубо порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.3 (б), 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України (1094-93-п) , рухаючись зі швидкістю до 150 км/год., зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Міцубісі-Галант" ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть, а водій вказаного автомобіля ОСОБА_4 – тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушують питання про скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування або просять змінити вирок і призначити більш суворе покарання та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На їх думку, суд призначив ОСОБА_6 м’яке покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, Зазначають, що засуджений скоїв злочин в нетверезому стані. У доповненнях до касаційної скарги просять змінити судові рішення в частині конфіскації автомобіля, яким керував засуджений ОСОБА_6.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_6 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах, а саме показаннях засудженого ОСОБА_6 про те, що він, керуючи автомобілем, перевищив швидкість, не обрав під час руху безпечної дистанції та зіткнувся з автомобілем, що рухався в попутному напрямку і внаслідок чого загинула людина, потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_8, висновках судово-медичної, автотехнічної експертиз.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України є правильною

Посилання потерпілих на те, що суд при призначенні покарання не врахував усі обставини справи і призначив м’яке покарання та те, що засуджений в момент вчинення злочин перебував у нетверезому стані безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, посилання на те, що ОСОБА_6 скоїв злочин у нетверезому стані, були предметом розгляду судових інстанцій і свого підтвердження не знайшли.

Покарання призначене з урахуванням усіх обставин справи, тяжкості злочину та особи засудженого, а тому є справедливим і відповідає вимогам кримінального закону.

Питання щодо стягнення із засудженого ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих вирішено у відповідності з чинним законодавством.

Також судом правильно, згідно чинного законодавства, вирішено питання щодо конфіскації автомобіля БМВ 520 в доход держави, яким керував засуджений ОСОБА_6 і власника якого не встановлено.

За таких обставин підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити.